Andrzej Betlej
"Диспозиція щодо стільців.
1. Жоден паж ані лакей не має ніде сидіти, спати або грати на пергаментному [з оббивкою] стільці, сидіти може на дерев'яному стільці, але не при Офіцерах або при компанії, тобто Товаристві.
2. Коли гостя немає, паж або лакей може собі винести стілець дерев'яний зі столової кімнати до якогось покою і на ньому сидіти, при гості ж стояти повинен.
3. Пажі та лакеї мають слідкувати за тим, аби пергаментні стільці стояли на своїх місцях, коли гость на них не сидить.
4. Господарі кімнати не мають також сидіти або грати на пергаментних стільцях, а тільки на дерев'яних, які їм вільно дозволяється вносити в кожну залу, за винятком мозаїчної, дзеркальної, жовтої та зеленої.
5. Ясновельможні придворні можуть сидіти на пергаментних табуретах у всіх залах, крім столової, куди не можна вносити пергаментні табурети ні для кого, хіба що великого гостя.
Дата 2 липня 1763 року, Підгірці.
У золотій залі — 24 стільці. У китайській залі — 12 стільців. У карамзиновій залі — 20 стільців. У сумі в трьох залах — 56 стільців".
Стілець з Підгорецького замку, Юзеф Смолінський 1904
Представлена диспозиція походить із двору в Підгірцях Вацлава Жевуського (1706–1779), краківського каштеляна, гетьмана великого коронного. У Підгорецькому архіві, що зберігається у вавельському відділі Archiwum Narodowego w Krakowie, збереглися три виняткові книги. Перша з них має оригінальну назву "Księga dyspozycji podhoreckiej" ("Книга підгорецької диспозиції") і охоплює роки 1749–1762. Крім того, у складі фонду є ще два рукописи з подібним змістом, позначені як "Księga notat i dyspozycji Wacława Rzewuskiego" ("Книга нотаток і диспозицій Вацлава Жевуського"). Рукописи, датовані п’ятим і шостим десятиліттями XVIII століття, мають характер silva rerum, копіаріїв, де занотовували різного роду меморали, декрети, конотації, а також прибутки, копії контрактів, рахунків, підсумки, інвентарні описи – що стосувалися життя, майнових, публічних, військових справ – а також, що важливо, приписи щодо "звичайного" щоденного ритму функціонування магнатського двору. Книгу диспозицій відкриває своєрідний загальний заклик, звернений до прислуги:
"Той з Панів придворних (dworzan), який буде приймати диспозицію, чи то від пана Підстолія Буського, чи то від когось іншого, повинен добре переговорити з тим, хто йому передає диспозицію, аби належним чином поінформувався, як має чинити. Після цього повинен прийняти від того, хто здає диспозицію, реєстр речей, що належать до вівенди, а також реєстр пивниці, по тому повинен собі часто читати цю книгу і зважати, аби згідно з диспозиціями у ній викладеними діяв. Хоча диспозиція Пана Козловського і Пана Конюшого своєю дорогою йде осібно, однак Пан Конюший і Пан Козловський повинні завжди узгоджувати свої дії з тим, хто має диспозицію, який про все знати повинен".
Вагу своїх диспозицій гетьман підкреслив кількома роками пізніше в "Диспозиції Його Милості Панові Сідоровському, даній року божого 1754 дня 1 червня в Холмі", де наголосив: "Книга замкова, в якій записані всі диспозиції, залишена Панові Кіцеру від Пана Шимановського. Цю книгу Пан Сідоровський прийме і читати її буде часто, особливо щодо обережності від вогню і злодія". Жевуський охопив своїми розпорядженнями й окреслив ієрархічну структуру прислуги, з якої, що варто підкреслити, були виключені: капельмейстер ("Пан Шпанґенберґер, музикант"), придворний маляр ("Пан Олесинський") і годинникар ("Пан Кузімовський"). Жевуський підкреслив: "Зобов’язую якнайпильніше і доручаю тим, хто має від мене диспозицію, аби не залучали згаданих придворних, оскільки вони є виключені з усіх інших диспозицій і юрисдикцій, окрім моєї єдиної". Решта членів двору були включені в драбину відповідальності й піраміду взаємозалежностей. Ступінь деталізації регуляцій вражає, так само як і комплементарність записів. Отже, маємо справу не лише з інформацією, "як належить чинити", але й "на підставі чого і що використовуючи". Прикладом може слугувати "Конотація гармат, скільки котра пороху бере, записана дня 14 лютого року 1748 у Підгірцях", що була доповнена описом дій, які супроводжували урочисті в’їзди. У документі описано як "вогонь ординарний", так і "екстраординарний", зазначено, які з гармат мають бути використані і як заряджені, а також усі обставини застосування гармат і кому з визначних гостей це відповідає.
Вогонь ординарний
На прибуття гостя
Гармата мала залізна №11 у реєстрі, до неї виходить пороху 1 фунт.
Гармата мала залізна №12 у реєстрі, до неї виходить пороху 1 фунт.
Гармата мала залізна №15 у реєстрі, до неї виходить пороху 1 фунт.
У підсумку на прибуття гостя пороху 3 фунти.
На від’їзд гостя — так само, як на приїзд.
До столу ті ж самі гарматки на 3 фунти, або скільки разів Пан чи Пані накажуть дати з цих трьох згаданих гарматок, має бути дано.
Треба аби той, хто має диспозицію, нагадував пушкарю щоб добре набивав, бо гарматки гучні якщо добре зарядив.
Якщо якусь з цих гармат зіпсовано, то замість неї взяти гармату, що стоїть під вартою, гучна, та гармата під вартою і безпечна, бо металева.
З цих гармат вищезгаданих на приїзд і від’їзд якнайближче до дороги вогонь давати, а до столу недалеко від вікон.
У вікнах тієї зали, під якою даватимуть вогонь, має бути по полумиску повних синьої води для захисту столу, на приїзд і від’їзд гостя можна обійтися без полумисків.
Зазначений ординарний вогонь має використовуватись для єпископів, воєвод, каштелянів, міністрів, урядників коронних і литовських, а також генерал-майорів.
Вогонь екстраординарний
Цей вогонь не має застосовуватись без виразного наказу панського, отже видається так:
Гармата ланьцутська мідна №2 у реєстрі, до неї пороху 5 фунтів.
Гармата така ж №3, до неї пороху 4 фунти.
Гармата мідна №4, до неї пороху 4 фунти.
Гармата залізна №7, до неї пороху 6 фунтів.
Гармата залізна №9, до неї пороху 4 фунти.
Гармата залізна №10, до неї пороху 3 фунти.
У підсумку гармат 6, пороху на раз 27 фунтів.
На від’їзд гостя так, як на приїзд.
З тих гармат вогонь давати треба неподалік від вікон, а близько до дороги. Гармата має бути завжди до Суходолів повернена, дають з них зазвичай, коли гість минає гармати.
До столу ніколи вогонь не змінюється, але завжди дають так, як під час воню ординарного.
Треба пам’ятати, аби так великі, як малі гармати добре набивали, бо дуже негарно, коли не гучно з гармат вогонь дають.
Подібним чином деталізована "Диспозиція щодо столів, як для Панства, так і для Придворних, також щодо порцій для людей служащих", де підкреслено, що "звичай є у Підгірцях, що раз лише стіл накривають, навіть якщо гість значний буде, другий раз солодощі подають, цей звичай завжди дотримувати, подаючи один раз чисто і добре, не мають тоді кухарі відмовки, що багато страв готують, коли лише раз стіл накривається, а страв достатньо. […] Цукерник [кондитер] повинен завжди подати солодощі коли гість є, і за це йому платять за контрактом, а якщо гість дуже значний, може поміж солодощів дати пармезану кілька тарілок тонко нарізаного. А як гість не дуже екстраординарний, то не пармезан, але сир голландський подавати, окрім сирів і фруктів поміж солодощів дають мигдаль у шкаралупі, інжир, турецькі горіхи, каштани, а фініків не купувати, бо дуже швидко псуються".
Серед документів є однак винятково детальний порядок обіду 1754 року, який вказує на класичний (французький) порядок страв (у сенсі послідовності, поєднання, організації прийому їжі): "У четвер на обід то має готуватися так наступне: спершу близько сервірувати шість страв якнайкращих м’ясних, серед яких має бути найгарніший шматок м’яса, фляків та простацьких страв між ними бути не повинно, від п'яца чи від печеного жодної між ними страви не має. З цих шести страв три, які стоятимуть від вікон, мають бути найкращі […]. Нічого не шкодувати, а старатися, щоб було по-людськи. Страви м’ясні мають бути вишукані з гарнірами, потажі мають бути рум’яні й прозорі, хліб у них добре випечений. Насамперед же, аби боронь боже нічого брудного не було, і попередити кухарів, що велика кара буде за брудні страви".
Дрібно розписано також, наприклад, "Диспозицію щодо пивниць" чи "Диспозицію щодо обережності від протікання дощем і завалення снігом через дахи". Деякі приписи були адресовані до осіб, що виконували конкретні функції, як-от "Диспозиція Пану Шимановському від 22 травня 1754 року", яка стосувалась питань проїзду і супроводу гетьманського оршаку (табору). Детально описано там порядок карет і возів, необхідну асистенцію та план постоїв (у тому числі розклад ночівель у різних резиденціях, де зупинявся двір).
Особливо цікаві два документи: "Диспозиція щодо нижніх покоїв, складена 12 березня 1754 року в Підгірцях" та "Диспозиція щодо опалення в печах на приїзд гостей, виражена 13 березня 1754 року в Підгірцях". Могло б здатися, що вони стосуються побутових справ, але de facto окреслюють простір репрезентації, призначений для відвідувачів замку, і саме тому варто навести їх повністю.
По-перше. Покої мають мати номери, приклеєні якомога міцніше на дверях, мають бути наклеєні так, як вказано далі за другим номером.
По-друге. На дверях ближчих до передпокою має бути наклеєний номер 1. На дверях тих, що до покою довгого ведуть, має бути наклеєний номер 2. На дверях, що від довгого покою до покою, котрий поруч із ним у центрі палацу, має бути наклеєний номер 3. На дверях із сіней під китайським покоєм, які ведуть до малого покою навпроти архіву, має бути наклеєний номер 4. З цих чотирьох пронумерованих покоїв, коли немає напливу гостей, можуть бути два апартаменти, а саме: покої під номерами 1 і 2 можуть утворювати один апартамент, а покої номер 4 і 3 другий апартамент. Коли ж є наплив гостей, з цих чотирьох покоїв три може бути апартаменти, а саме: з покою номер 1 і з покою номер 2 один апартамент, з покою номер 3 через сіни кутові проходячи третій апартамент.
По-третє. Покій, в якому ксьондз теолог зупинявся, має мати картку номер 5. Покій, в якій діти мешкали, має мати картку номер 6. Покій вільний має мати картку номер 7. Покої два, в яких була кордегардія [приміщення для варти], мають мати картки номери 8 і 9. Покій великий, де була стайня, має мати картку номер 10. Покій, де тримали вугілля, має мати картку номер 11. Покій навпроти покою вільного має мати картку номер 12. Покій, де була кондитерська, має мати картку номер 13. Покій, де Пан Стефан стоїть, має мати картку номер 14.
По-четверте. Ліжка так стояти повинні: у покої номер 1 ліжко турецьке подвійне, у покої номер 2 не має стояти жодне ліжко. У покої номер 3 має стояти друге зелене ліжко. У покої номер 4 не має стояти жодне ліжко, якщо ж є наплив гостей, тапчан дати і матрац. У покої номер 5 має стояти червоне вишите ліжко. У покої номер 6 має стояти кармазинове ліжко з золотим галуном. У покої номер 7 не має стояти жодне ліжко, хіба якщо наплив гостей, то там поставити тапчан і матрац. У покої номер 8 має стояти зелене адамаскове ліжко. У покої номер 9 не має стояти ліжко. У покої номер 10 може стати два ліжка, а як треба подати тапчани і матраци. У покої номер 11 має стояти турецьке ліжко з золотим галуном. У покої номер 12 має стояти холмське чисте ліжко. У покої номер 13 має стояти старий павільйон [балдахін?] найгірший. У покої номер 14, де Пан Стефан стоїть, зараз ліжко не ставити, пізніше можна буде поставити четверте холмське ліжко.
По-п'яте. У покоях номер 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 та 9 мають стояти найкращі столики, тобто великі і малі мозаїчні або холмські, якщо вистачить то й у покій номер 11. Решта покоїв може мати столики вощеним полотном оббиті, також у покоях, де стоять ліжка шовкові із золотом, за можливості треба по два столики, також у покоях, де стоять шовкові ліжка, треба в кожному по два столики пергаментні, а в передпокоях, а також у покоях, де або холмські ліжка, або старі павільйони, або тапчани, має бути по два або по три дерев’яні табурети.
1. У п’ятницю дай боже на світанку має бути розпалено печі у всіх покоях на середньому поверсі, також у всіх камінах, крім столової зали та кармазинової зали, що знаходяться на тому середньому поверсі.
2. Має бути опущена штора, котра над дверима китайського покою, що ведуть до каплиці, і ця завіса не має підніматися ані для нас, ні для нашої доньки, поки дай боже будуть Гості і я не накажу підняти, на месу святу навіть туди ходити не будемо, а через передпокій, де стоїть варта.
3. Вогонь у камінах і п'єцах не має згасати ні вдень, ні вночі. Пажі, лакеї мають спати у покоях, де буде розпалено, тобто у мозаїчному, дзеркальному, золотому, китайському та кармазиновому.
4. Дров у п’ятницю треба нанести достатньо до дровниці, що при мозаїчному покою, а також до мозаїчного і китайського покоїв на місця, які буде показано.
Слід зауважити, що утилітарна програма замку була досконала охарактеризована у визначному дослідженні Збігнєва Бані, а деякі доповнення зроблені в монографії, присвяченій картинній галереї, Яна Островського і Єжи Петруса. Зазначені дослідники посилалися на джерела, які однак самі по собі не були предметом аналізу. Виявляється, що функціонування двору, суворо регламентоване за Жевуського, який детально визначав спосіб дій майже в усіх випадках, відкриває нам нові можливості для висновків. Власне ці регуляції щодо повсякденного життя, що важливо, підписані самим магнатом, окресляли функцію чи спосіб використання окремих приміщень, а отже — формування оздоблення окремих зал. З двірських розпоряджень випливає, що церемоніальний простір охоплював зали мозаїчну, золоту, китайську, дзеркальну і кармазинову — при яких стояла варта, передпокій каплиці, а для гостей призначалися покої на другому поверсі, де виділено чотири просторі покої. У цитованих нормативах замку знаходимо інформацію про функції окремих приміщень. Згаданий Китайський Кабінет виконував функцію передпокою для гостей, що вів до наступної приймальної зали (кармазинової) і зеленої зали — яка радше не виконувала функцію гетьманської спальні, а була офіційним "великим кабінетом" власника з відповідним декором, що підкреслював його статус. Крім того, варто відзначити, що магнат видав "Інформацію для малярів" щодо оздоблення окремих зал. Цю церемоніальну градацію приміщень підтверджують також "Диспозиції щодо свічок для замку Підгорецького", які демонструють послідовність запалювання світла у замкових приміщеннях. Усталений приписом спосіб поводження окреслював ужиткову програму, але водночас окреслював межі простору з відповідним оздобленням і сценографією, ніби візуалізував ієрархію приміщень.
Значення, яке Вацлав Петро Жевуський надавав церемоніалу та детальному "внутрішньому" регулюванню, підтверджує також факт внесення до "книги диспозицій" меморіалу "церемонії до прийому Пана посланця турецького від паши хотинського, присланого на аудієнцію до Ясновельможного Пана Гетьмана Польного Коронного у Варшаві дня [...] листопада 1762 року". Варто тут зазначити, що в цьому документі, який охоплює організаційні питання, можна помітити збіги з церемоніями прийому турецьких послів у Відні, описаними у трактаті Рохра. Також цікавою інструкцією, яка точно окреслює перебіг урочистості, є "Пункти щодо прийому Ясноосвіченого князя Генерала Подільського під час його в’їзду до фортеці Кам’янця Подільського 15 липня 1762 року, призначені від Ясновельможного Пана Воєводи Подільського Гетьмана […]", у яких представлено перебіг в’їзду Адама Чорторийського та спосіб дій окремих осіб, що виконують певні функції.
Описуючи аспекти церемоніалу, а точніше його "робочого" тла, можна також вказати дуже детальні "коннотації", пов’язані з похоронними урочистостями дружини Вацлава — Анни з Любомирських (померла 1763), які відбулися у костелі Капуцинів в Олеську. Вони показують винятковий "технічний" аспект підготовки до похорону, який певною мірою визначав і церемоніальне оформлення цієї події.
1. На великий вівтар свічок двохфунтових 60
2. Для 18 вівтарів по 4 свічки фунтові 72
3. На карнизи свічок півфунтових 130
4. Для 4 герідонів при катафалку на кожний по 13 свічок тричвертових 52
5. Для катафалка свічок шестифунтових 30
Усього зробити фунтів 476
А оскільки три дні буде похорон, треба нове світло кожного дня ставити, тому воску всього вийде фунтів 1428.
Якщо Ясновельможний Пан призначить, аби до кондуктів [співу латиною] з факелами 12 придворних асистували, то треба факелів 12 трьохфунтових. Також якщо Ясновельможний Пан захоче дати свічки під час кондукту до рук Ясновельможної Фамілії [родичів], то треба зазначити кількість свічок півторафунтових.
Ламп нараховується 1000, тому треба з ливарні ламп чистих якомога нових завезти 600, бо лише 400 маємо. Залізних закручених дротів також доробити треба 350, бо у лише 650 маємо у захристі. Бавовни для ламп на гноти шматків фунти 4. Олії до кожної на три дні разом треба влити. Полотна конопляного півсотків 5 для фарбування треба, фарби маляр виміряв і реєстрик склав, також металу і срібла для оновлення деяких ліхтарів до катафалку треба, і шість нових як наказав робити і їх треба посріблити, оскільки Ясновельможна Фундаторка [Антоніна Жевуська з Потоцьких] з тих ліхтарів шість забрала до Любомля після похорону, а стільки потрібно для катафалку.
Маляру ж треба, аби вчасно почав роботу поки ще тепло, бо великі полотна не можна переміщати в залах, де можна паки [? пакунки, ящики]. Також дав сьогодні на фарби для похорону маляру Войцеху злотих 174.
Торцювальникам за шість пилок одразу з неділі потрібно для торцювання і вирізання лат [планок, рейок], дерево для різання маємо вже в конвенті привезене. Цвяхів різних і шпильок, паперу і креплінь також буде треба. Борошна найкращого свіжого на просфори треба з першого жовтня, бо за чотири неділі раніше вже треба пекти просфори, аби на всі меси вистачило, адже з форми не можна раз в раз робити, багато буває непридатних.
Вівтарів малих буде 18, біля кожного вівтаря щодня служитися може мес 16, то на кожний день буде мес 288. Великий же вівтар для самих служителів залишити. Треба тому з Золочева привезти студентів 18, аби на месах служили, кожен у свого вівтаря.
Кір для обшивання церкви не є цілий. Оцінити не можна, скільки його не вистачає, бо немає місця для розтягування таких великих шматків обшивки, хіба що пізно за три тижні до похорону почнуть, розумію, що 4 або 5 мір треба буде докупити. Оксамиту кармазинового для постаменту до портрета треба буде, і галуну золотого скільки на те буде виміряно, по мірі часу.
Полотна швабського або підгірського штуки три на альби [частина вбрання католицького священика] і тувальні [широкий пас матерії], бо тих, що є, не вистачає; месаликів стільки ж реквіальних і портателів; вина також на кожний до кожного вівтаря вийде кварта.
Ремісникам як то теслям, столярам, кравцям скільки потрібно буде, щоб додали, бо у гробниці буде вся підлога з дощок і катафалок там же додати, оскільки тепер не можна, хіба навесні, воду відвести і ремонтувати, бо ані матеріалів для того зараз, ані ремісників немає. До цеху почаївського з цієї неділі дай бог зараз треба мені поїхати і належно домовитись, аби придатне і надійне світло принаймні за півтори неділі перед похороном було в Олеську.
Це все на волю Ясновельможного Пана Добродія віддаю.
Речі, потрібні до похорону
Підготовлено всього на свічки фунтів 1428
Окрім того на смолоскипи фунтів 36
Окрім того на свічок півторафунтових 30 для фамілії, що становить фунтів 54
У сумі всього на світло фунтів 1518
Треба аби Отець Єнджей погодився поїхати у вівторок до Підкаменя на ніч, зрозумів щодо світла як найліпше буде.
Лампи до похорону. За розрахунком треба наказати зробити у гуті [невелика фабрика] ламп 400, бо 600 є готових, на випадок потреби краще 500 наказати зробити. Треба аби отець Єнджей розпорядився привезти з Олеська дві лампи для мірки і для контракту.
Дротів залізних за розрахунком потрібно 356, а на випадок 400. Отець Єнджей нехай розпорядиться дати дві дроти для мірки. Роблять ці дроти із заліза, можуть робити підгорецькі, олеські або з найближчих міст слюсарі і ковалі, якщо хороші.
Бавовни до ламп порахували фунти 4, на випадок треба купити фунтів 6. Отці капуцини можуть робити ці гніти, людей на це дати за потреби.
Лампи та речі належні першого листопада повинні бути в Олеську, до гути треба надіслати близно 10 жовтня. Також дроти 10 жовтня наказати робити.
Оздоблення до похорону. Полотна конопляного у понеділок прийшло за вирахуванням відданого Пану Яроцькому півсотків 5. На фарби, метал і срібло взяв вже Войцех усі гроші, які за реєстром були потрібні.
Трачі [пиляри] до похорону. Шість пилок трачів Пан Яроцький приставить у понеділок до конвенту, а найпізніше у вівторок або середу. Дерево є у отців капуцинів.
Цвяхи і шпильки до похорону. Отець Єнджей щоб пам’ятав, аби завчасно повідомив, яких і скільки цвяхів і шпильок буде потрібно. Потрібно, аби дав хоч по кілька на зразок, а я одразу постараюся.
Студенти до похорону. За розрахунком треба студентів 18 до похорону, а на випадок добре мати 20. Отець Гурський буде тут дай боже вранці, домовимося з ним і замовимо.
Борошно до похорону. За розрахунком треба на […] борошна найкращого пшеничного корець [одиниця міри] холмський, на випадок краще, аби був корець і чверть. Пан Яроцький буде пам’ятати, аби першого жовтня 5 чвертей борошна якнайкращого завезти наказав до отців капуцинів олеських.
Кір для похорону. Пораховано, що не вистачає і треба докупити 4 або 5 поставів кіру. Віддати 5 поставів кіру першого листопада до отців капуцинів.
Оксаміт і галон до похорону. Невідомо як багато оксамиту і галону потрібно, але першого листопада буде відомо отцю Єнджею і одразу в той же день віддати. Примітка: про оксамит з Магєровичем треба переговорити.
Полотно швабське до похорону. Полотна швабського або підгірського треба штуки 3, краще купити 4. Віддати треба до отців капуцинів 15 жовтня.
Вино до похорону. Вина розраховано на день кварт 18 для 18 вівтарів, на випадок кварт 20, на три дня кварт 60, або гарнчі [одиниця міри] 15. Це віддати 10 листопада у пляшках. Вино буде угорське чисте і ніякого мутного.
Начиння і келихи до похорону. Пораховано, що позичити треба 10 келихів і начиння жалобного, ліпше 12 позичити у отців домініканців підкаміньських.
Ремісники до похорону. Не можна знати коли і скільки треба теслярів, столярів, кравців, ковальів. Пан Яроцький дасть записку Панк Пленіпотенту олескому, аби за кожним наказом отця Єнджея або отця Гвардіана кожен з цих ремісників з’являвся, а Пан Губернатор має їм кожного дня ввечері платити пунктуально і хорошими грошима за запискою отця Єнджея або отця Гвардіана.
У подальшій частині нотатків міститься згадка: "Memorabilii [пам'ятки] до Ясновельможного Пана дня 25 вересня 1763", де підкреслено: "Ремісників яких потрібно буде, аби не тільки двірських відривали, але коли хтось буде ухилятися від роботи, аби його замкове керівництво підганяло, бо без кривди платня має бути за роботу, скільки буде варта". З похороном також пов’язана "Диспозиція його милості Панy Міцельському дня 31 травня 1763 року" щодо питань проведення літургії в олескому костелі.
Як точно виглядав врешті увесь похоронний апарат, не знаємо. Безпосередньо під диспозиціями Вацлав Жевуський занотував у своєму раптулярі [записнику] також і вірш:
Родом була з крові Князів, з Жевуським з’єднана
Першого воєводи і гетьмана дружина
Від батька Любомирського, а від матері Мнішехівни
Взяла життя, онуків же має з Радзивіллівною
Та чеснотою перевищувала благородність і честь
Дружин найчеснотніших і присоромлюючи Польщі взори,
Не помирає, бо в цьому має і славу і життя,
Що небо прикрашає і землі залишає в пошані.
Можливо, він був фрагментом декорації; а водночас, у трохи зміненій версії, він з’явився на картуші, домальованому на повнофігурному портреті Анни Жевуської, що експонувався у XVIII столітті в мозаїчному кабінеті, а нині зберігається у збірці Львівської галереї мистецтв. Версія латинська вірша розміщена в архівнх записах з приміткою: "Цей вірш є старости долінського" [тобто Северина Жевуського].
Наведенi приклади з архіві чудово показують функціональність соціальних груп підгорецького двору; двірське повсякдення утворювало церемоніальну та ієрархічну спільноту, де всі рішення, домовленості, викладені у формі правил, формували ідеологічне послання і підстави для дій репрезентативного характеру. Вплетені у приписи "правила першості", що встановлювали особисті зв’язки, визначали соціальну структуру двору. Підсумовуючи, можна стверджувати, що представлені приклади приписів, що регулюють двірське життя у найдрібніших деталях, показують нам дуже кодифікований ритм життя. Він походить із церемоніалу, однак ці нормативи, здебільшого підписані самим Жевуським, показують нам далекосяжне втручання у засади поведінки. Жевуський як магнат, але передусім як удільний пан, був свого роду творцем універсума – мікроспільноти, якою керував і яку організовував, а через "диспозиції", що стосувалися прозаїчних дій, фактично відбувалось встановлення влади. Таким чином theatrum ceremoniale у Підгірцях охоплював власне всі аспекти життя офіціалів і придворних урядників…
Andrzej Betlej "Regulacje życia dworskiego na zamku w Podhorcach w XVIII wieku" (2016) (скорочена версія)
Andrzej Betlej "Regulacje życia dworskiego na zamku w Podhorcach za czasów hetmana Wacława Rzewuskiego", "Magnificentia rerum : materiały źródłowe do fundacji artystycznych w XVIII wieku" (2017) (повна версія)
ANKr., OW, APodh. II, sygn. rkps nr 33 II – Archiwum Narodowe w Krakowie, Oddział na Wawelu, Archiwum Podhoreckie II, Księga dyspozycji Podhoreckiej
ANKr., OW, APodh. II, sygn. rkps nr 131 – Archiwum Narodowe w Krakowie, Oddział na Wawelu, Archiwum Podhoreckie II, Księga notat i dyspozycji Wacława Rzewuskiego, 1762–1764
ANKr., OW, APodh. II, sygn. rkps nr 230 II – Archiwum Narodowe w Krakowie, Oddział na Wawelu, Archiwum Podhoreckie II, Księga notat i dyspozycji Wacława Rzewuskiego, 1754
1mo. Żaden pajuk ani lokaj nie ma nigdy siedzieć, spać ani grać na krzesełku pergaminowym, siedzieć może na krzesełku drewnianym, jednak nie przy oficierach ani przy kompanii, to jest Towarzystwie.
2do. Kiedy gościa nie masz, pajuk albo lokaj może sobie wnieść krzesełko drew-niane z stołowej izby, do któregokolwiek pokoju i na nim siedzieć, przy gościu zaś stać powinien.
3tio. Krzesełka pergaminowe, aby kiedy na nich gość nie siedzi stały wszystkie na swych miejscach, pajucy i lokaje przestrzegać mają.
4to. Panowie pokoju nie mają także siadać ani grać na stołkach pergaminowych, ale tylko na drewnianych, które wolno im wnieść do każdego pokoju, wyjąwszy ten mozaikowy, zwierciadłowy, żółty i zielony.
5to. Ichmość P[anowie] Dworzanie mogą siedzieć na stołkach pergaminowych we wszystkich pokojach, wyjąwszy stołową izbę, gdzie dla nikogo cale stołek żaden pergaminowy nie ma być wniesiony, chybaby dla wielkiego gościa. Datum die 2 Julii 1763 w Podhorcach.
N[ota] B[ene].
w pokoju złotym krzeseł 24
w pokoju chińskim krzeseł 12
w pokoju karmazynowym krzeseł 20
In summa we trzech pokojach krzeseł 56.
Ogień ordynaryjny
1mo Na przybycie gościa
Działo małe żelazne n[umer]o 11 w regestrze wyrażone wychodzi do niego prochu funt 1.
Działo małe żelazne n[umer]o 12 w regestrze wyrażone wychodzi do niego prochu funt 1.
Działo małe żelazne n[umer]o 15 w regestrze wyrażone wychodzi do niego prochu funt 1.
In summa na przybycie goście prochu funtów 3
Na odjazd gościa, tak jak na przyjazd.
U stołu też same działki 3. funty wynoszące, ile razy Pan lub Pani każą dać ze trzech mienionych działek, ma być dawano
Trzeba ażeby dyspozycję mając napomniał puszkarza, żeby dobrze nabijał, bo działka są huczne byle je dobrze nabił
Jeśliby się które z tych działek zepsowało, to na miast jego wziąć działko, które spod wart huczne są, te działka pod wartą i bezpieczne bo metalowe
Z tych działek wyżej wyrażonych na przyjazd i odjazd jak najbliżej drogi ognia dawać, a do stołu niedaleko okien
W oknach tego pokoju pod którym się będzie ognia dawało ma być po półmisku synowym wody pełnym dla ochrony tafel, na przyjazd zaś i odjazd gości obejdzie się bez półmisków.
Ogień wspomniany ordynaryjny ma być zażywany dla biskupów, wojewodów, kasztelanów, ministrów, urzędników K[oronnych] i Lit[ewskich], także generał majorów.
Ogień ekstraordynaryjny
Ten ogień nie ma być zażywany bez wyraźnego rozkazu pańskiego, tak zaś ma się wydawać
Działo łańcuckie spiżowe n[umer]o 2 w regestrze położone, do niego prochu funtów 5
Działo takież n[umer]o 3tio do niego prochu funtów 4
Działo spiżowe n[umer]o 4 do niego prochy funtów 4
Działo żelazne n[umer]o 7 do niego prochy funtów 6
Działo żelazne n[umer]o 9 do niego prochy funtów 4
Działo żelazne n[umer]o 10 do niego prochy funtów 3
In summa dział 6, prochu na raz funtów 27.
Na odjazd gościa, tak jak na przyjazd
Z tych dział ognia dawając trzeba aby były opodal od okien, a blisko drogi. Działa mają być zawsze ku Suchodołom obrócone, daje się z nich zwyczajnie, kiedy gość mija działa.
Do stołu nigdy się ogień nie odmienia, ale zawsze tak się daje, jako podczas ognia ordynaryjnego.
Trzeba pamiętać aby tak wielkie jak małe działka dobrze nabijano, bo bardzo szpetnie kiedy niegłośno z działek ognia dają.
Primo. Pokoje powinny mieć numera poprzeklejane jak najmocniej do drzwi, powinny zaś być poprzeklejane tak jak następuje sub numero secundo.
2do. Na drzwiach bliżej od sieni ma być przyklejone n[umer]o 1mo. Na drzwiach [...] tegoż, które się do pokoju długiego ma być przyklejone n[umer]o 2o. Na drzwiach, które ode pokoju długiego, do pokoju, który jest przy nim ten [w] środku pałacu ma być przyklejone n[umer]o 3tio. Na drzwiach z sieni pod chińskim pokojem będących do pokoju małego na przeciwko archiwum będącego idąc ma być przyklejone n[umer]o 4to. Z tych czterech pokojów ponumerowanych kiedy nie ma cisku gościa może być dwa apartamenta, to jest pokój n[umer]o 1mo i pokój n[umer]o 2do jeden czynić mogą apartament, a zaś pokój n[umer]o 4to i pokój n[umer]o 3tio drugi czynić mogą apartament. Kiedy zaś jest nacisk gościa z tych czterech pokojów trzy mogą być apartamenta, to jest: z pokoju n[umer]o 1mo i z pokoju n[umer]o 2do jeden apartament, z pokoju n[umer]o 3tio przez sień narożną chodząc trzeci apartament.
3tio. Pokój w którym ks[iądz] teolog stawał ma mieć kartkę n[umer]o 5to. Pokój w którym dzieci stawały ma mieć kartkę n[umer]o 6to. Pokój luźny ma mieć kartkę n[umer]o 7m. Pokoje dwa, w których była kordegarda mają mieć kartki [numer]o 8vo et 9no. Pokój wielki gdzie była stajnia ma mieć kartkę n[umer]o 10mo. Pokój, gdzie były węgle ma mieć kartkę n[umer]o 11mo. Pokój na przeciwko luźnego ma mieć kartkę n[umer]o 12mo. Pokój gdzie była cukiernia ma mieć kartkę n[umer]o 13tio. Pokój, gdzie Pan Stefan stoi ma mieć kartkę n[umer]o 14to.
4to. Łóżka tak stać powinny: w pokoju n[umer]o 1mo łóżko tureckie podwójne, w pokoju n[umer]o 2do nie ma stać żadne łóżko. W pokoju n[umer]o 3tio ma stać drugie zielone łóżko. W pokoju n[umer]o 4to nie ma stać żadne łóżko, kiedy zaś jest nacisk kości, tapczan dać i materac. W pokoju n[umer]o 5to ma stać łóżko haftowane czerwone, w pokoju n[umer]o 6to ma stać łóżko karmazynowe z galonem złotym, w pokoju n[umer]o 7mo nie ma stać żadne łóżko, chyba, żeby był nacisk gości, to tam postawić tapczan i materac. W pokoju n[umer]o 8vo ma stać zielone adamaszkowe łóżko. W pokoju n[umer]o 9no nie ma stać łóżko. W pokoju n[umer]o 10mo może stać dwie łóżek, a jak trzeba podać tapczanów i materaców. W pokoju n[umer]o 11 ma stać tureckie z galonem złotym łóżko. W pokoju n[umer]o 12mo ma stać chełmskie czyste łóżko. W pokoju n[umer]o 13tio ma stać pawilon stary podlejszy. W pokoju n[umer]o 14to gdzie P. Stefan stoi nie ma teraz stać żadne łózko, po tym będzie mogło stać łóżko czwarte chełmskie.
5to. W pokojach n[umer]o 1mo, 2do, 3tio, 4to, 5to, 6to, 8vo et 9no mają stać najlepsze stoliki, to jest mozaikowe albo chełmskie wielkie i małe, jeżeli wystarczy to i w pokoju n[umer]o 11mo. Reszta pokojów może mieć stoliki woskowym płótnem obite, także w pokojach w których łóżka jedwabne ze złotem stoją, ile możności trzeba dwóch stolików, także w których pokojach łóżka jedwabne stoją trzeba w każdym dwóch stolików pergaminowych, a przedpokojach zaś, także w pokojach, w których albo chełmskie łóżka, albo stare pawilony albo tapczany ma być po dwa albo po trzy drewniane stołki.
1mo. W piątek da Bóg świtem ma być zapalone w pieczach wszystkich pokojów na średnim piętrze będących, także we wszystkich kominkach prócz stołowej izby i karmazynowego pokoju, na tym średnim piętrze będących.
2do. Ma być spuszczony wór, które jest nade drzwiami chińskiego pokoju ku kaplicy położonemu i ten wór nie ma być podnoszony ani dla nas ani dla naszej córki aż da Bóg przyjadą Gości i nim ja rozkażę pomieniony być podniesiony na mszę świętą nawet tamtędy chodzić nie będziemy, ale przez sień w których jest warta.
3tio. Ogień na kominach i piecach nie ma ustawać tak we dnie jako i w nocy. Pajucy, lokaje mają spać w pokojach, w których się będzie paliło, to jest mozaikowym, zwierciadłowym, złotym, chińskim i karmazynowym. 4to. Drzewek w piątek trzeba nanosić dostatecznie do drewnika, który jest przy mozaikowym pokoju, także do mozaikowego i do chińskiego na miejsca, które się pokaże.
[Pri]mo na wielki ołtarz świec dwufuntowych 60
[Secun]do do 18 ołtarzów po 4 świec funtowych 72
[Ter]tio na gzymsy świec półfuntowych 130
4. Do 4 girydonów przy katafalku na każdym po 13 świec trzyćwierciowych 52
5. Do katafalku świec sześciofuntowych 30
Wszystkiego uczyni funtów 476
A że przez trzy dni będzie pogrzeb nowe światło co dzień się zakłada, więc wosku wszystkiego wyjdzie funtów 1428.
Jeżeli J[ego]m[oś]ć J[aśnie] W[ielmożny] Pan naznaczy, żeby do konduktów z pochodniami dworzan 12 asystowało, to trzeba pochodni 12 trzyfuntowych. Także jeśli J[aśnie] W[iemożny] Pan będzie chciał dać świece podczas konduktu do rąk J[aśnie] W[ielmożnej] Familii to trzeba zaznaczyć liczbę świec półtorafuntowych.
Lamp rachuje się 1000, więc trzeba z huty lamp czystych według miary nowych sprowadzić 600, bo tylko 400 mamy. Drutów także żelaznych wkręcanych dorobić trzeba 350, bo tylko 650 mamy w zakrystii. Bawełny do lamp na knotki kawałki funtów 4. Oliwy do każdej na trzy dni razem się wlać musi. Płótna konopnego półsetków 5 do malowania trzeba, farby malarz wymiarkował i regestrzyk spisał, także metalu i srebra do odnowienia trzeba niektóre lichtarza do katafalku, a sześć nowych com kazał robić i te trzeba posrebrzyć ponieważ J[aśnie] W[ielmożna] Fundatorka z tych lichtarzów sześć wzięła do Lubomla w ten czas po pogrzebie, a tyle potrzebuje katafalk. Malarz zaś trzeba, żeby wcześnie zaczął robotę póki są ciepła, bo sztuki duże nie mogą się mieszać w izbach, gdzieby można paki.
Traczów ze sześć pił zaraz z niedzieli potrzeba dla tarcic i łat wyrżnięcia, drzewo do rżnięcia mam już w konwencie zwiezione. Gwoździ różnych i szpilek, papieru i bibuły także będzie trzeba. Mąki przedniej świeżej na hostie trzeba korzec primis Octobris, bo niedziel cztery wprzódy już trzeba piec opłatki, żeby na tyle mszy wystarczyły, gdyż z formy nie mogą raz wraz udawać się, wiele bywa niezdatnych.
Ołtarzów małych będzie 18, u każdego ołtarza co dzień odprawiać się może mszy 16, to na dzień każdy będzie mszy 288. Wielki zaś ołtarz dla celebratów samych zostawuje się. Trzeba tedy z Złoczowa studentów 18 sprowadzić, żeby do mszów służyli, każdy u swego ołtarza.
Kir do obijania kościoła nie jest w całości. Zmiarkować nie można wiele go nie dostaje, bo nie masz miejsca do rozciągania tak dużych sztuk w obijaniu, chyba się pozna które trzema tygodniami przed pogrzebem się zacznie, rozumiem, że 4 lub 5 postawów trzeba będzie dokupić. Aksamitu karmazynowego na paludament do portretu trzeba będzie i galonu złotego co się na to wymierzy, na co czas. Płótna szwabskiego lub podgórskiego sztuk trzy na alby i tuwialnie, bo te co są nie wystarczą. Apparatów żałobnych i kielichów pożyczyć będzie trzeba z 10, mszalików tyleż rekwialnych i portatelów, wina także co dzień do każdego ołtarza wyjdzie kwarta.
Rzemieślnikom jako to cieślów, stolarzów, krawców ile potrzeba będzie, żeby dodawano bo i w grobie tym cała posadzka z deseczek i katafalki tamże dadzą, ponieważ teraz nie można chyba na wiosnę wodę odwrócić i reperować, bo ani materiałów do tego teraz ani rzemieślników nie masz. Do cechu poczajowskiego z tej niedzieli da Bóg zaraz trzeba mi dojechać i należycie się umówić, aby zdatne i niezawodne światło przynajmniej na półtorej niedzieli wprzódy przed pogrzebem stanęło w Olesku.
To wszystko do woli J[aśnie] W[ielmożnego] Pana Dobrodzieja oddaję.
Rzeczy potrzebne do pogrzebu
Wyszykowano wszystkiego na światła funtów 1428.
Prócz tego na pochodnie funtów 36
Prócz tego na świec półtorafuntowych 30 dla familii co uczyni funtów 54
In summa wszystkiego światła funtów 1518
Trzeba żeby J[ego]m[oś]ć ks[iądz] Jędrzej raczył pojechać we wtorek do Podkamienia na noc, zgodził się o to światło jak najlepiej będzie rozumiał.
Lampy do pogrzebu.
Podług wyrachowania trzeba zrobić kazać w hucie lamp 400 ponieważ 600 jest gotowych, od przygody zaś lepiej 500 zrobić kazać. Trzeba zaś aby J[egomość] ks[iądz]. Jędrzej raczył kazać przywieźć z Oleska ze dwie lamp dla miary i dla kontraktu.
Drutów żelaznych podług wyrachowania potrzeba 356, od przygody trzeba 400 J[ego]m[oś]ć ks[iądz] Jędrzej raczy dać ze dwa druty dla miary. Robią się te druty z żelaza, mogą je robić podhoreccy, olescy lub z pobliższych miast ślusarze i kowale kiedy dobrzy.
Bawełny do lamp wyrachowano funtów 4, od przygody trzeba kupić funtów 6. OO. Kapucyni robić mogą te knotki, ludzi się odda co potrzeba.
Lampy i rzeczy należące [pri]ma [Novem]bris powinny być w Olesku, do huty trzeba posłać circa 10 [Octo]bris. Także druty 10 [Octo]bris robić kazać. Pomalowanie do pogrzebu.
Płótna konopnego w poniedziałek przyszły podług wyrachowania odda J[ego-mość] Pan Jarocki 5 półsetków. Na farby, metal i srebro wziął już Wojciech wszystkie pieniądze, których podług regestrzyku potrzebował.
Tracze do pogrzebu.
Sześć pił traczów J[egomość] P[an] Jarocki przystawi w poniedziałek do konwentu, a najpóźniej we wtorek lub środę. Drzewo jest u OO. Kapucynów. Gwoździe i szpilki do pogrzebu.
J[ego]m[oś]ć Jędrzej raczy pamiętać, żeby wcześnie uwiadomił jakich i wiele gwoździ i szpilek będzie potrzeba. Potrzeba, żeby raczył dać choć po kilka na okaz, a ja się zaraz wystaram.
Studenci do pogrzebu.
Podług wyrachowania trzeba studentów 18 do pogrzebu, od przygody dobrze mieć 20. J[ego]m[oś]ć ks[iądz] Górski będzie tu da Bóg jutro, umówimy się z nim i obstalujemy.
Mąka do pogrzebu.
Podług wyrachowania trzeba na […] mąki przedniej pszennej korzec chełmski, od przygody zaś lepiej żeby był korzec i ćwierć. J[egomość] P[an] Jarocki będzie pamiętał ażeby [pri]ma [Octo]bris 5 ćwierci mąki jak najprzedniejszej zwieźć kazał do OO. Kapucynów oleskich.
Kir do pogrzebu.
Wyrachowano, że nie dostaje i dokupić trzeba 4 albo 5 postawów kiru. Odda się 5 postawów kiru d[ie] 1 [Novem]bris do OO. Kapucynów.
Aksamit i galon do pogrzebu.
Nie można wiedzieć wiele aksamitu i galonu potrzeba, ale [pri]ma [Novem]bris będzie wiedział J[egomość] ks[iądz] Jędrzej i zaraz się tegoż dnia odda. N[ota] b[ene] o aksamit z Magierowiczem rozmówić się trzeba.
Płótno szwabskie do pogrzebu.
Płótna szwabskiego lub podgórskiego trzeba sztuk 3, lepiej że się kupi 4. Oddać to trzeba do OO. Kapucynów 15 [Octo]bris.
Wino do pogrzebu.
Wina wyrachowanego na dzień kwart 18 do 18 ołtarzów rachuje się, od przygody kwart 20 na trzy kwart 60, bo albo garncy 15. Te się oddadzą 10 [Novem]bris w flaszach. Wino będzie węgierskie czyste i nic nie mętne.
Apparaty i kielichy do pogrzebu.
Wyrachowano że pożyczyć trzeba 10 kielichów i apparatów żałobnych lepiej 12 pożyczyć u OO. Dominikanów podkamienieckich.
Rzemieślnicy do pogrzebu.
Nie można wiedzieć kiedy i wiele trzeba cieślów, stolarzów, krawców, kowalów. J[egomość] Pan Jarocki da kartkę do J[egomość] P[ana] Plenipotenta oleskiego, aby na każdy rozkaz J[ego]m[oś]ć ks[iędza] Jędrzeja lub J[ego]m[oś]ć ks[iędza] Gwardiana każdy z tych rzemieślników stanął, a J[egomość] Pan Gubernator ma im każdego dnia co wieczór płacić punktualnie i dobrymi pieniędzmi za kartką J[ego]m[oś]ć ks[iędza] Jędrzeja lub J[ego]m[oś]ć ks[iędza] Gwardiana.