Северин Жевуський "До Розалії", Підгорецький замок, 1783,

"Згадай, Розетто, старі часи 

У солодких розвагах далеко вдалині: 

У твоїй було владі, у твоїй було волі 

          Ощасливити, засмутити, 

          Присипити, пробудити. 

Правила непевну долю 

В колі приятелів, гуртку закоханих, 

У чемній веселості була колись; 

Коли захотіла бути знаменитою 

          Була пахкучою, 

          Була колючкою, 

Була приємною трояндою в квіту. 

Жадібний метелик хотів квітку висмоктати, 

Голодний черв'як хотів порушити бутон: 

Ти ж фарбу власну, сором, на себе взяла; 

          Хіть хотіла розірвати, 

          Скромність не дала. 

Троянда чистий квіт згорнула у бутон. 

Тепер бажаєш, щоб з зів'ялої троянди

Зібрав опалі пелюстки, 

Які осипав час? 

          Бажання вже вщухло, 

          Любов стихла, 

Рука вже не владна, аромат не чутний" [3].

Сторінка у процесі підготовки