Журналістикою я перестав займатися, уникаю спілкування з літераторами. Ноги моєї не стояло на жодному засіданні учених. На публічні забави не ходжу. Сусідам не нав’язуюся з візитами. Ні з ким не змагаюся, нікому не стою на заваді. До будь-яких наклепів ставлюся байдуже. Обмежуюся лише стосунками зі своїми крівними, що приносить мені стільки радості, і з невеликою кількістю друзів, які мене не забувають, з якими розмовляю лише серйозно. До того ж я не настільки змарнував свою юність, щоб у старості не вміти вистачати собі сам. Тож перебуваю в найсприятливіших умовах для того, щоб говорити те, що вважаю правдою. Бо принаймні сумнівів не виникає, що ні друг, ні ворог не скаже, що я сказав щось проти свого переконання заради того, щоб догодити публіці чи якомусь гуртку" [7]. 

Сторінка у процесі підготовки