Северина Юзеф Жевуський, Гіацинт Олесинський, з Підгорецького замку, Окружний музей Тарнова

Северин Юзеф Жевуський 

(?-1754)

Северин Юзеф Жевуський був старшим сином Станіслава Матеуша Жевуського та його другої дружини Людвіки Елеонори з Куницьких. Рік його народження не відомий, але відомо, що після дитинства у Роздолі та навчання у колегіумі він вирушив у освітню подорож Європою у 1720-1723 роках. Це був традиційний для заможної шляхти етап навчання, який зазвичай розпочинали у віці 16-20 років (молодший брат Вацлав Петро вирушив у свою подорож у 18). З цього можна зробити припущення, що Северин Юзеф народився близько 1702 року. Близьким товаришем дитинства Северина Юзефа був Михайло Казимир Радзивілл "Рибонькою", який також народився у 1702 році.

Програмою європейської подорожі Северина Юзефа опікувався його наставник, відомий вихователь шляхетної молоді Марцін Кавецький. Оскільки Кавецький був палким прихильником французької культури, це визначило основне місце навчання — Париж. Однак маршрут до нього проходив через Вроцлав, Дрезден, Берлін, Ганновер і Брюссель, де робилися зупинки, наносилися візити, відвідувалися заходи. Важливою, а може навіть важливішою за саме навчання метою поїздки було завести корисні знайомства та налагодити контакти. Із цим завданням Северин Юзеф впорався якнайкраще, бо познайомився з представниками саксонського, берлінського, англійського та французького дворів, і навіть був присутній на церемонії коронації Людовіка XV. Як видно з листів Станіслава Матеуша Жевуського до сина, упродовж поїздки він дорікав Северину Юзефу за пристрасть до читання любовних романів та великі витрати на модний французький одяг.  

27 серпня 1726 року у Яновці під Любліном Северин Юзеф одружився з Барбарою Шембeк (1712–1735?), донькою Магдалени Тарло від першого шлюбу з Францішеком Шембеком, двоюрідною сестрою Францішки Жевуської з Роздолу. Ініціатором шлюбу був Станіслав Матеуш Жевуський, який обґрунував свою пропозицію тим, що панна Барбара виявила прихильність до його сина. Однак уже за рік після весілля з'являються повідомлення про те, що вона нещасна з чоловіком, і невдовзі шлюб було розірвано. Казимир Бартошевич натякав на те, що розлучення відбулося через зраду дружини [3]. Однак сучасники вважали її психічно неврівноваженою, а не розпусною [8]. Її мати Магдалена вбачала причину нещастя у надто ранньому шлюбі доньки, проте і другий її шлюб з Яном Клеменсом Браницьким, укладений у 1732 році, також протривав недовго. Францішка Урсула Радзивілл писала до чоловіка "Рибоньки": "Я збентежена поведінкою пані хорунжої коронної, через яку пан хорунжий вже вирішив публічно не жити з нею, страх писати, що тут діється" [9]. Потому Барбара вийшла заміж і втретє, за Вольдемара графа Ловендаля [8], але невдовзі померла.

Северин Юзеф також одружився вдруге, і цей шлюб був вдалий, однак бездітний. 2 вересня 1731 року у Львові Жевуський справив весілля з Антоніною Потоцькою (бл. 1715–1795) з Христинополя, донькою стражника великого коронного Юзефа Потоцького і Теофілії з Цетнерів. Юзеф Потоцький був зведеним братом Анни Потоцької, третьої дружини Михайла Флоріана Жевуського. Його син Францішек Салезій Потоцький (1700-1772), брат Антоніни, був одним із претендентів на корону і найбагатших магнатів країни. 

Северин Юзеф Жевуський, з костелу кармелітів у Роздолі

Олеський замок і монастир, Наполеон Орда

Северин Юзеф протектував місцевого художника Гіацинта (Яцека), відомого як Олесинський. Згодом він став придворним художником в Підгорецькому замку, зокрема був автором розписів палацової каплиці із зображенням Страстей Христових. 

Після смерті Северин Юзеф був похований у збудованому ним монастирі в Олеську. Олесько перейшло до молодшого брата Вацлава Петра. Новий господар перевіз найбільш цінні речі з Олеського замку в Підгорецький. Після його смерті Олесько було продане для погашення заборгованості кредиторам. 

"У 1754 році помер старший брат Вацлава Северин, волинський воєвода, спадкоємець Олеська і засновник тамтешнього монастиря Капуцинів. Через бездітність померлого Вацлав успадкував Олеський ключ, який у купі з Підгорецьким становив дуже великий маєток, що згодом розпався на цілу купу дрібних" [Підгорецька хроніка].

Антоніна Жевуська

Антоніна Жевуська 

Северин Юзеф Жевуський, Антон Грушецький, 1752-1755

Антоніна Жевуська у похилому віці

Антоніна Жевуська з Потоцьких у похилому віці

Джерела