Katarzyna Paduch

Першою інструкцією в книзі, яка регулювала функціонування Підгорецького двору, є інструкція про зустріч гостей гарматним пострілом під назвою "Інструкція до пострілів з гармат Підгорецького замку від 14 лютого 1748 року, Підгірці". В ній зазначалося, що кількість гарматних пострілів для зустрічі та проводів гостей резиденції визначали власники палацу, тобто Вацлав Жевуський та його дружина Анна Жевуська, уроджена Любомирська. Згідно з інструкцією, слуги завжди повинні були вітати пострілом з гармат, так званим "звичайним вогнем" єпископа, воєводу, каштеляна, міністра, королівських і литовських урядовців, а також генералів і майорів. У ній також згадується "надзвичайний вогонь" з шести гармат, яким не можна було зустрічати гостей без чіткої вказівки гетьмана. Крім того, інструкція містить низку технічних вказівок: як добре зарядити гармати, щоб вони стріляли голосно і гучно. Пан також нагадує, щоб у помешканні, з якого стріляють, завжди була вода на випадок можливого запалювання. 

Кухня та кухонні слуги відігравали значну роль при магнатському дворі. Добре функціонуюча кухня впливала, як зазначає Агнєшка Слабі, на сприйняття статусу магната, підвищуючи його ранг і престиж. Для того, щоб ефективно організувати кухню, Вацлав Жевуський підготував інструкції для столів, як для панства, так і для придворних, а також прописав порції для слуг. Войцех Юзеф Лонгін Венгленський (пом. 1786 р.), підстолій буський, відповідав за харчування в Підгорецькій резиденції. До його обов'язків також входив розподіл продуктів, необхідних для приготування страв, тобто, як зазначено в інструкції, м'яса, свинячого сала, курей, масла, яєць і риби. Таким чином, він також виконував функцію шафара в палаці, тобто урядника, відповідального за продовольче забезпечення двору. У своїх інструкціях гетьман наставляє кухарів щодо додавання спецій до страв, пишучи: "коренів (прянощів) нині ніде в подібних кухнях не вживають, тому не треба додавати ніяких прянощів із запасів до страв, окрім перцю та імбиру, але не треба їх давати до їжі для панського столу, хіба що тільки придворним". Жевуський також звертає увагу кухарів на те, що страви для столу слід готувати належним чином і старанно.

В інструкціях кухарі також отримували вказівки щодо правильного приготування тих чи інших страв: "потаж [суп-пюре], щоб  він був добрий, має бути підрум'янений, прозорий, чистий, не темний і не густий; фаршу, м'яса і хліба не повинно бути в потажі забагато, а краще менше, ніж більше. Бульйон також має бути прозорий і чистий, м'ясо в ньому не брудним, а білим, і також не треба багато м'яса, краще менше, ніж більше. Печеня має бути підрум'янена, а не пригоріла". У наступному пункті інструкції гетьман хвалить кухарів за приготування певних страв, таких як бульйон, потаж, іноземних зразків. Водночас вказує кухарям тренуватися у приготуванні страв з овочами, капусти з ковбасами, моркви або ріпи з жирною яловичиною або бараниною чи перепелами. В останніх абзацах інструкції гетьман нагадує кухарам, щоб хліб випікався "гарний, високий, а не плаский, круглий, а не довгастий, рум'яний, а не білуватий". Серед вказівок щодо приготування їжі гетьман дав також інструкції щодо подачі десертів, написавши "дві тарілки пирогів може подавати [кухар], коли є гість, але пироги слід подавати рідко, хіба що коли гость великий".

У Підгорецькому палаці був власний кондитер, що не було чимось особливим, адже часто при магнатських дворах серед кухонного персоналу працювала особа, відповідальна за приготування десертів. Гетьман залишив детальні інструкції щодо роботи та обов'язків кондитера, написавши "коли гість дуже значний, то він [кондитер] може подати до солодкого кілька тарілок нарізки твердого пармезану, а якщо гість не дуже вибагливий, то не пармезан, а голландський сир; крім сиру і фруктів до солодкого треба давати очищений мигдаль, інжир, турецькі горіхи, каштани, а фініків не купувати, бо вони дуже швидко псуються". Наприкінці інструкції власник Підгірців нагадує працівникам кухні, щоб вони подавали їжу пунктуально - обід опівдні, а вечерю о сьомій вечора.

У книзі також міститься інструкція під назвою "Розпорядження щодо пивниць", яка містить вказівки щодо функціонування льоху. В інструкції гетьман знову згадує особу вищезгаданого Венгленського, який, окрім згаданих раніше обов'язків, мав також наглядати за льохом. До його завдань входило розведення меду за певними правилами. Ймовірно, пізніше, щоб доповнити і деталізувати правила догляду та використання вин і меду, накопичених у Підгірцях, Вацлав Жевуський підготував "Додаток до інструкцій щодо льоху". Тут він вказав, що управитель маєтку повинен був пильно наглядати за ключем і використанням льоху, а також особисто контролювати кожного разу, коли відкривали льох з алкогольними напоями.

У збереженій книзі можна виокремити інструкції щодо безпеки Підгорецького палацу. Вацлав Жевуський дав вказівки щодо варти в палаці, а також щодо дій слуг для захисту резиденції від злодіїв, пожежі, а також від шкоди, спричиненої протіканням даху. 

У наступних розділах "Розпоряджень щодо пивниць" гетьман дає вказівки слугам, як підтримувати безпеку в резиденції. Він звертає їхню увагу на безпеку приміщення під назвою "Верхня скарбниця", нагадуючи, щоб вони замикали двері і не пускали до цієї кімнати сторонніх. Дослідники інтер'єрів Підгорецького замку Ян К. Островський та Єжи Т. Петрус під час своїх досліджень встановили, що на другому поверсі палацу була кімната, яка називалася Скарбниця. У ній зберігалися книги та готівка, що належали гетьману Жевуському. Слуга на прізвище Вольський як особа, обрана управителем палацу, була призначена наглядати за сріблом у палаці. До обов'язків Вольського входило щоденно перевіряти, чи усе срібло на місцях. Якщо він помічав крадіжку, то повинен був негайно повідомити про це управителю палацу.

За безпекою родини Жевуських та гостей резиденції слідкував вартовий, який знаходився біля брами перед Підгорецьким палацом. У своїй інструкції гетьман суворо наказував вартовим не пропускати до палацу нікого підозрілого. Аналогічні інструкції були дані слугам, які несли варту в сінях резиденції.

В інструкції також містилися пункти, що стосувалися безпеки кімнат на першому поверсі палацу. Жевуський залишив детальні вказівки для слуг, як зачиняти кімнати на першому поверсі, наказуючи: "Брат Бенедикт не повинен відчиняти [двері] до Китайської кімнати окрім як для меси і літургії, решту часу двері з Китайської кімнати до притвору каплиці завжди мають бути зачинені, хіба що яка виникне потреба їх відчинити за наказом панства або за подання розпорядження. Вночі, однак, двері ніколи не повинні відчинятися, і якщо гість зупиняється нагорі, то брат Бенедикт повинен стежити за тим, щоб двері були зачинені, як гість до кімнати своєї піде".

У наступному пункті Жевуський залишив конкретні вказівки щодо безпеки Зеленої кімнати, яка слугувала гетьману спальнею, а також його приватною канцелярією та архівом. В інструкції Вацлав Жевуський вказав, що за його відсутності в Зеленій кімнаті не можна розміщувати гостей. Однак, враховуючи різні варіанти розвитку подій, гетьман вказує, що якщо слугам все ж доведеться розмістити гостя в його особистих покоях, вони повинні опечатати шафи і каміни, а приватні речі перенести до архіву. Щоб убезпечити приватні документи, гетьман наказав слугам на час його відсутності завжди заносити скриню з ними до архіву. Жевуський також розпорядився, щоб за його відсутності, влітку чи взимку, у Зеленій кімнаті завжди ночував лакей або паж. Ретельний догляд за предметами та документами в Зеленій кімнаті не повинен дивувати, адже саме в цій кімнаті гетьман зберігав створену ним бібліотеку.

Такі детальні вказівки щодо безпеки першого поверху видаються виправданими - саме на першому поверсі були розташовані покої гетьмана Жевуського та його дружини Анни, уродженої Любомирської. У середині XVIII століття цей поверх складався з одинадцяти кімнат і був представницькою частиною Підгорецького замку.

Щоб захистити цінні речі, гетьман залишив своїм слугам "Інструкцію про запобіжні заходи проти злодіїв". Перші два пункти стосуються охорони документів і книг в архіві. В інструкції детально зазначалося, що залізні двері та віконниці архіву мають бути постійно зачиненими, і що ніхто не може увійти до архіву без, як зазначено в інструкції, "пана маєтку" ("Pana Dworzanina"), який чергує в резиденції. 

Ще одним місцем у палаці, яке підлягало ретельній охороні, була вищезгадана Верхня скарбниця. Для забезпечення належної її охорони речей, що в ній зберігалися, у цьому приміщенні мав ночувати "мозаїст". Крім того, гетьман деталізував, що до обов'язків "мозаїста" входило тричі на день (вранці, близько полудня та ввечері) перевіряти, чи всі цінні речі знаходяться на своїх місцях зберігання. Ян К. Островський та Єжи Т. Петрус встановили, що функцію "мозаїста" виконував Антоній Новицький з Олеська.

У книзі також міститься надзвичайно детальна "Інструкція про запобіжні заходи проти пожежі", яка містить дев'ять пунктів вказівок, як захистити палац у Підгірцях від вогню. У першому пункті гетьман наказував тримати димоходи чистими. Кожного першого і п'ятнадцятого числа місяця в опалювальний період, тобто з жовтня по квітень, сажотрус повинен старанно і ретельно прочищати всі димоходи в резиденції.

Наступні пункти інструкції визначають місця розташування ємностей з водою та предметів для швидкого та ефективного гасіння пожежі. Гетьман Вацлав Жевуський детально розпорядився, щоб по одній діжці на вісім горщиків і по одній лійці на півтора горщика, завжди наповнені водою, знаходилися в таких місцях: на кухні на цокольному поверсі, в Кармазиновій галереї біля Столової зали на першому поверсі, а також дві діжі і дві лійки на другому поверсі в двох кімнатах, визначених в інструкції як дерев'яні галереї. Він також писав про обладнання для полегшення пожежогасіння: щонайменше одна драбина повинна завжди знаходитися в Кармазиновій галереї біля Столової зали, а принаймні три гаки і три сокири завжди мали бути розміщені в кордегарді. За підготовкою води та обладнання для гасіння пожежі мала наглядати особа, відповідальна за дотриманні інструкцій в палаці. У своїх протипожежних інструкціях Вацлав Жевуський заборонив запалювати свічки і розводити вогонь на другому поверсі палацу. 

Беручи до уваги будь-яку можливу ситуацію, він вказував, що гостей не слід розміщувати в кімнатах на другому поверсі, але в разі такої необхідності наказував призначити найстараннішого слугу, який би наглядав за кімнатою гостя і стежив за тим, щоб у резиденції не спалахнула пожежа. Крім того, гетьман наказав управителю палацу призначати з числа слуг чергового, який би наглядав за гасінням свічок у резиденції терміном на один тиждень. Обов'язком призначеного слуги, як взимку, так і влітку, було перевіряти перед сном, чи всі свічки в резиденції погашені. Черговий мав ночувати в Столовому залі. Жевуський також звернув увагу слуг на те, що за Жовтою кімнатою, яка була спальнею його дружини, за її відсутності слід пильнувати з особливою ретельністю. Цю кімнату, вказує він, слід опалювати, оскільки в ній перебувають канарки та птахи, що належать його дружині. Крім того, гетьман, знову ж таки враховуючи всі можливі варіанти розвитку подій, нагадує мешканцям Підгірців, які мають будинки поблизу палацу, також бути обережними з вогнем.

Проблема захисту Підгорецької резиденції від пожежі простежується і в інших документах, що збереглися в підгорецькому архіві. У книзі під назвою "Miscellanea" ("добірка") є інструкція, видана гетьманом перед від'їздом до Варшави 9 вересня 1754 року. У ній Жевуський нагадує слугам, щоб вони систематично читали і дотримувалися рекомендацій, які стосуються протипожежної безпеки. Особливо він звертає увагу слуг на безпеку Зеленої кімнати. Щоб захистити зібрані в ній архівні документи та бібліотеку, гетьман наказав Магеровичу ночувати там. Казимира Максимович на основі аналізу листування гетьмана з сином Северином за 1766-1779 роки припускає, що Жевуський надзвичайно боявся вогню, а в Підгорецькій резиденції це доходило аж до фобії.

У Книзі інвентаризацій та розпоряджень замку в Підгірцях гетьман Вацлав Жевуський також залишив інструкції щодо запобіжних заходів проти протікання даху від дощу та снігу. Жевуський призначив слугу Соколовського відповідальним за захист палацу від сильного дощу чи снігу. Даючи вказівки слугам, гетьман завжди діє далекоглядно, враховуючи різні можливі ситуації. У пунктах цієї інструкції він зазначає, що якщо слуга Соколовський, наприклад, через хворобу, не зможе виконувати свої обов'язки, його має замінити особа, призначена управителем палацу. В інструкції були детально прописані завдання Соколовського - зокрема, він мав оглядати дахи кожного першого дня місяця. У випадку протікання даху, він відповідав за розміщення ємностей для збирання води, щоб запобігти підтопленню стелі і перекриттів. Особливо надійно і старанно слуга мав виконувати свої обов'язки під час сильних і частих дощів, як зазначає гетьман у своєму наказі. Крім того, він відповідав за очищення снігу з даху Підгорецького замку. До завдань слуги також входили нагляд та звітування щодо стану покрівельних колод і черепиці, а також замовлення ремонту даху в разі потреби.

У книзі інструкцій для слуг Вацлав Жевуський залишив також вказівки щодо освітлення та опалення приміщень Підгорецького замку. Вказівки щодо використання свічок та сальних ламп можна знайти в "Інструкції щодо свічок Підгорецького замку". В ній гетьман наказував слугам використовувати свічки на висоту до двох пальців, після чого їх слід було виймати і міняти на нові. Крім того, він чітко позначив кількість свічок, які слуги повинні були поставити в кожній кімнаті першого поверху палацу. Він наказав поставити по дві свічки у вже згаданих кімнатах, а саме: у Жовтій кімнаті, яка була спальнею Анни Жевуської, і в Зеленій кімнаті, яку займав він сам. 

Вацлав Жевуський скрупульозно визначав витрати ламп і сальних свічок, щоб слуги не використовували освітлювальні матеріали надмірно. Він наказав їм видавати по п'ять сальних ламп, кожна з яких була виготовлена з півтора фунта сала, і 29 сальних свічок, виготовлених з двох фунтів сала, на день, зазначивши, звичайно, що влітку споживання освітлювальних матеріалів повинно бути меншим, ніж взимку. 

Наступні розпорядження Вацлава Жевуського стосуються господарського аспекту функціонування резиденції. Гетьман видав детальні інструкції щодо заготівлі та використання дров. У них він наказував своїм слугам заготовляти дрова для потреб резиденції від першого квітня до першого листопада, привозячи до палацу по 32 фури дров щомісяця. Далі Жевуський детально розписав витрати заготовлених опалювальних матеріалів. Згідно з інструкцією, слуги повинні були палити в камінах вранці з 9 до 13 години, тобто впродовж чотирьох годин. Увечері, натомість, лише три години - з 18 до 21. У книзі також міститься розпорядження про щомісячну заготівлю лісу від 20 липня 1754 року, де гетьман нагадує слугам про раніше видане розпорядження, а також наказує підгорецьким слугам привозити 80 тон деревини кожного літнього місяця. Він також вказує, що слугам не дозволяється під жодним приводом використовувати влітку деревину, заготовлену на зиму. Жевуський передбачає суворі покарання для тих, хто порушить цю заборону, аж до звільнення зі служби.

У книзі інструкцій для слуг гетьман залишив також вказівки щодо щотижневих витрат. У збереженій "Інструкції щодо щотижневих грошових витрат" він дає вказівки слугам щодо розпоряджатися грошима. Так, підгорецький арендар має щотижня віддавати слузі, який відповідає за палац, "дев'яносто злотих, тобто п'ятдесят чотири монетами і тридцять шість злотими". З цієї суми Вацлав Жевуський наказує призначити частину грошей на дрібні надзвичайні витрати, а решту відкласти на наступні тижні. Частину грошей він також наказує віддати отцю василіану для відправлення п'ятничної служби.

Серед інструкцій для слуг, залишених у книзі, є також вказівки щодо експлуатації стаєнь. В інструкції під назвою "Інструкції щодо витрат вівса і сіна" Жевуський детально описав обов'язки Козловського, який, ймовірно, виконував функцію головного конюха на стайні. До його обов'язків входило записувати виданий овес і сіно у список, який щомісяця складали у спеціальній книзі. Він був зобов'язаний щомісяця подавати цю відомість на затвердження гетьману. Крім того, конюху давалися загальні вказівки щодо годування коней гостей Підгорецької резиденції. В інструкції зазначалося: "Ні вівса, ні сіна нікому з гостей не давати без наказу пана або пані". Але до цього додавався перелік гостей, коней яких слід було годувати, як зазначалося, "пропорційно". Окремий пункт інструкції був присвячений коням "красивим і міцним", яким гетьман наказував давати "гарне сіно і добрий овес". Цей запис свідчить про любов гетьмана до гарних коней. Пристрасть до коней плекали в родині, її успадкував його онук, наступний власник Підгорецької резиденції Вацлав Северин "Емір" Жевуський (1784-1831), який розводив чистокровних арабських скакунів на своїй конюшні в Саврані. 

Вацлав Жевуський видавав розпорядження, що стосувалися різних сфер функціонування Підгорецького замку. У збережених інструкціях можна побачити уважність до деталей і далекоглядність власника резиденції. Гетьман залишив в інвентарно-розпорядчій книзі Підгорецького замку вказівки для слуг, враховуючи різні можливі сценарії розвитку подій, таким чином регламентуючи всі аспекти роботи слуг. 

Katarzyna Paduch "Wytyczne hetmana Wacława Rzewuskiego (1709-1779) dla służby pałacowej. Przyczynek do funkcjonowania rezydencji podhoreckiej w połowie XVIII wieku" (2018)