Марія Жевуська Потоцька у ренесансному образі, Фридріх Вільгельм фон Шадоу 1820
Марія Жевуська Потоцька у ренесансному образі, Фридріх Вільгельм фон Шадоу 1820
"Упродовж цієї зими [1826 року], доволі самотньої і одноманітної, я познайомився з Марією з Жевуських Потоцькою, дружиною Ярослава, сестрою Вацлава Жевуського. Вона перебувала в Парижі, як тоді бувало, для виховання синів, Вячеслава і Константина, які жили у Бейлі. Вела життя, попри найвищі зв’язки, дуже самотнє. Ламенне, Галлер інколи відвідували її; близька дружба пов’язувала її з Аппоньї, напрочуд гідною і дивовижно милою австрійською амбасадоршею. Але хоч мало спілкувалася з людьми і світом, багате внутрішнє життя буяло в цій пані. Фантазія завжди юна, хоч добряче перейшла жіночих років полудень, розум проникливий, але жіночний, чудовий смак у літературі, яку знала досконало, і в мистецтві, до якого мала пристрасть: ці риси поряд із дівочою простотою надавали спілкуванню з нею неймовірного шарму. Не знаю, чи ще комусь, окрім моєї матері, завдячую таким моральним та інтелектуальним навчанням і втіхою. Сам уже достатньо заглиблений у внутрішнє життя, я з користю досліджував цю особливу і цікаву натуру, яка в середовищі, в якому жила, зібрала величезний скарб досвіду і знання людського серця. Всі три роки мого перебування в Парижі я майже щодня бачився з пані Ярославовою, і через 50 років пригадую ті моменти яскраво і з втіхою, наче це було вчора: щира піднесеність почуттів і прагнення до вищих духовних сфер оберігали ці стосунки від будь-якої людської слабкості, і лише в момент розставання мені спало на думку поставити собі запитання, на яке Міцкевич у своєму чудовому вірші "Непевність" не дав відповіді" [9].
Ярослав Станіслав Потоцький (1784-1838), Йоганн Лампі старший
Марія Жевуська в похилому віці
Костянтин Петро Потоцький (1815-1857) та Вацлав (Вячеслав) Потоцький (1817-1869) у ренесансному образі, Фридріх Вільгельм фон Шадоу 1819
Antoni Józef Rolle, "Emir Rzewuski" (1882, 1950)
Ludwik Zygmunt Dębicki, "Portrety i sylwetki z dziewiętnastego stulecia", Ser. 1
Kazimierz Pułaski, "Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy"
Klemens Kołaczkowski, "Wspomnienia jenerała Klemensa Kołaczkowskiego", Ks. 3 (1900)
Janusz Ryba, "Jana Potockiego kłopoty z pocztą" (2021)
Gabriela Puzynina, "W Wilnie i w dworach litewskich: pamiętnik z lat 1815-1843" (1928)
Paweł Popiel, "Pamiętniki Pawła Popiela" (1927)