Різниця між "гетьманською" гілкою Жевуських у Підгірцях та гілкою у Роздолі — це різниця між діячами та урядниками. У політичних виборах, що визначали долю Речі Посполитої впродовж XVIII століття, коли перші послідовно відстоювали республіканські засади та відзначалися "вірністю справі переможених" [1], то другі радше керувалися питаннями благополуччя та безпеки. Відтак політичні вподобання їхні розходилися, і представники двох гілок раз по раз опинялися серед очільників протилежних таборів. Найбільшого розвитку Розділ отримав за Михайла Юзефа Жевуського, найяскравіше тут запам'ятався Казимир Жевуський, а найбільшу історичну роль серед представників гілки відіграв Францішек Жевуський, що втілив у собі негативні прояви реформ часів Понятовського — а саме перерозподіл влади та ресурсів під виглядом реформаторства. Зворотний бік політичного опортунізму позитивний: Жевуські на Роздолі значно більше займалися облаштуванням господарства в усіх своїх маєтках, будівництвом храмів і закладів та залишили відповідну вдячну пам'ять у місцевого населення.
Станіслав Жевуський суддя львівський, від якого бере початок рід, у 1631 році одружився з Анною Чернейовською (близько 1605-1655), спадкоємицею Роздолу. "Саме вона принесла у придане маєток Розділ, розташований на Львівщині, якому у майбутньому судилося стати одним із найважливіших родових маєтків. Коли Станіслав обрав його своєю резиденцією, він, напевно, не очікував, що тут виросте нове родинне дерево" [2].
Станіслав Жевуський помер 27 квітня 1668 року [48] і був похований у ним же добудованому костелі монастиря кармелітів у Роздолі, де вже спочивала його дружина. Рід продовжив Михайло Флоріан Жевуський (1630-ті-1687). Часи дітей та онуків Станіслава Жевуського були насиченими в історії Роздолу, адже він був осередком життя всієї численної родини. "Тут вони відпочивали між війнами та сеймовими баталіями. Рівночасно тут почала селитися їх клієнтела з дрібної шляхти. [...] У 1676 році тут жило аж 7 шляхтичів та 3 єврейські родини" [6].
З синів Михайла Флоріана дідичем на Роздолі став старший Адам Михайло Жевуський, а по ньому — єдиний син Михайло Юзеф Жевуський, який розбудував палац у Роздолі і мав за справу свого життя розширення володінь та розвиток міста. Доля його дітей склалася дуже по-різному. Адам і Катерина Жевуські обрали церковний шлях. Францішек та Ян Жевуські розбудовували політичну кар'єру у напрямках, протилежних до діяльності Жевуських Підгорецької гілки. Казимир та Анна відзначилися у світських салонах та в масонських ложах, а Антоніна Петронелія присвятила себе сімейному життю та господарюванню. Останньою з Жевуських на Роздолі стала дочка Казимира Людвіка, яка вийшла заміж за Антонія Лянцкоронського, — її діти, онук та праонук володіли містом вже під прізвищем Лянцкоронських.
Джерела
Sophie de Korwin-Piotrowska, "Balzac et le monde slave: Madame Hanska et l'soeuvre balzacienne" (1933)
Filip Kucera, "Wacław Emir Rzewuski (1784-1831) podróżnik i żołnierz" (2016)
Kasper Niesiecki, "Korona polska przy złotey wolnosci starożytnemi wszystkich kathedr, prowincyi y rycerstwa kleynotami", T. 3 (1740)
Kasper Niesiecki, "Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza", T. 8 (1841)
Jerzy Sewer Dunin-Borkowski, "Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich" (1914)
Леонтій Войтович, "Розділ: столиця "Української Швейцарії" (2012)
Мирон Капраль, "Міста Жидачівського повіту XIV–XVI ст". (2021)
"Енциклопедія Львова", "Жевуські", Леонтій Войтович (2008)
Ядвіга Жевуська, "Wielka rodzina w wielkim narodzie" (1879)
Polski Słownik Biograficzny, "Stanislaw Rzewuski h. Krzywda", Miroslaw Nagielski
Polski Słownik Biograficzny, "Adam Rzewuski h. Krzywda", Miroslaw Nagielski
Polski Słownik Biograficzny, "Michal Jozef Rzewuski h. Krzywda", Henryk Palkij
Polski Słownik Biograficzny, "Franciszek Rzewuski h. Krzywda", Jerzy Michalski
Polski Słownik Biograficzny, "Jan Rzewuski h. Krzywda", Maria Czeppe
Юрій Овсінський, "Маєтковий комплекс Жевуських у Подільському воєводстві Речі Посполитої в XVIII столітті" (2009)
Dorota Wiśniewska, "Nic w świecie nie jest w stanie przekonać mnie do powrotu" – Franciszek Rzewuski wobec konfederacji barskiej" (2018)
Adam Kucharski, Agnieszka Wieczorek, "Kontakty listowne i kręgi korespondencyjne w podróżach edukacyjnych Rzewuskich na Podhorcach i Rozdole w XVIII wieku" (2020)
Adam Kucharski, "Blaski i cienie peregrynacji w cudzych krajach. Podróż edukacyjna Kazimierza Rzewuskiego (1766-1768)" (2019)
Małgorzata Ewa Kowalczyk, "To dziecko jest miłe, odważne i mądre, ale jego rodzice uczynili błąd…". Zagraniczna edukacja Kazimierza Rzewuskiego w latach 1766-1768" (2015)
Anna Markiewicz, "Bernard architekt, srebrny kałamarz i tarnosolis. Kilka uwag o rachunkach Rzewuskich z połowy xviii wieku" (2021)
Konrad Niemira, Michał Przygoda, "Trzy nieznane obrazy Marcella Bacciarellego z kolekcji ukraińskich" (2021)
Marcin Matuszewicz, "Pamiętniki Marcina Matuszewicza kasztelana brzesko-litewskiego 1714-1765" (1876)
Dorota Dukwicz "Sekretne wydatki rosyjskiej ambasady w Warszawie w latach 1772-1790" (2010)
Stanisław Kazimierz Kossakowski, "Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich" T.2 (1860)
"Polska stanisławowska w oczach cudzoziemców" T.1-2 (1968)
Kazimierz Rzewuski, "Manifest Kazimierza Rzewuskiego, Pisarza Polnego Koronnego, Orderow Polskich Kawalera, Posła Chełmskiego, Do Akt Podany" (1786)
Kazimierz Rzewuski, "Głos Jasnie Wielmoznego Kazimierza Rzewuskiego, Pisarza Polnego Koronnego, Posła Chełmskiego w Izbie Poselskiey Na Rugach Miany" (1786)
Jadwiga Grzejszczak-Kondratowicz, Henryk Kondratowicz, "Zarys historii wolnomularstwa polskiego w rzeczypospolitej szlacheckiej 1738-1795" (2000)
Ludwik Hass, "Wolnomularstwo w Europie środkowo-wschodniej w XVIII i XIX wieku" (1982)
Adam Jerzy Czartoryski, "Pamiętniki i memoriały polityczne 1776-1809" (1986)
Tomasz Walerian Aleksandrowicz, "Pierre Corneille: Herakliusz. Tragedia z francuskiego na polski wytłomaczona. Jaśnie Wielmożnej Annie z Rzewuskich Humieckiej, miecznikowej koronnej dedykowana" (1749)
Michał Bajer, "Tragedia i dwór: Stan faktyczny oraz polemiczne użycie stereotypu w historii polskich przekładów Corneille'a i Racine'a" (2018)
Michał Bajer, "Lustra królowej. Obraz tragedii w perytekstach staropolskich i oświeceniowych przekładów Corneille'a i Racine'a" (2015)
Polski Słownik Biograficzny, "Antoni Józef Lanckoroński h. Zadora", Jerzy Kowecki
Stanisław Schnür-Pepłowski, "Obrazy z przeszłości Galicyi i Krakowa (1772-1858)", T.1 "Lwów i Lwowianie" (1896)
Anna Penkała, "Szlacheckie kontrakty małżeńskie jako źródła do badań biograficznych i majątkowych na przykładzie intercyzy przedślubnej Antoniny Rzewuskiej i Piotra Miączyńskiego" (2014)
Bożena Popiołek, "Woli mojej ostatniej testament ten: testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII i XVIII wieku" (2009)
Seweryn Uruski, "Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 15, Przanowski-Rzyszko" (1931)
Seweryn Uruski, "Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 3, Czeladka-Eywild" (1906)
"Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego" (1868) — фрагменти
Архів Вацлава Петра Жевуського (1732-1779)
Jacek Poletyło "Nieznani Rzewuscy. Przyczynek do historii rodu" (2023)