Атрибуція

Вінцент (Вікент) Жевуський. У Інвентарному описі Підгорецького замку 1768 року зазначений "Малий портрет Жевуського, старости вільхівського", тобто Вінцента Жевуського (бл.1679-1749); його батько Юзеф Жевуський теж був вільхівський староста, але підписувався як черніївський. З неатрибутованих збережених портретів підгорецької збірки єдиним варіантом, що відповідає опису за малим форматом (46,5x36,5) є даний портрет: Музей Тарнова MT-A-M/360. У Каталозі збірки Підгорецького замку [1] підписаний як "Шляхтич". Порівняння портретної подібності з відомим зображенням Вінцента Жевуського з Роздільської збірки дозволяє припустити, що на обох може бути зображено одну особу. 

Людвіка Елеонора Жевуська з Куницьких. Перший з аналогічних портретів походить з Підгорецького замку і під назвою "Дама з каблучкою" входить до збірки Музею Тарнова. Другий труменний портрет, списаний з підгорецького, був знайдений на березі річки Іква поблизу Млинова і ймовірно походить з Торговиці, маєтку Людвіки Елеонори з Куницьких. Труменний портрет датований близько 1750 року і прикрашений гербами Кривда (Жевуських) і Бонча (Куницьких). Польські шляхтянки традиційно користувалися батьківськими гербами, тому портрет атрибутується як Маріанна або Сусанна з Жевуських; однак у шляхтянок Литви і України зустрічається поєднання гербів батька і чоловіка. 

Михайло Юзеф Жевуський. Портрет зі збірки Національного музею Кракова MNK I-674 за літерами на гербі атрибутується як Вацлав Петро Жевуський: "W.[acław] R.[zewuski] W.[ojewoda] K.[rakowski] H.[etman] W.[ielki] K.[oronny]". Однак ця атрибуція не відповідає його відомій іконографії. Портрет більш подібний до зображень Михайла Юзефа Жевуського.

Францішка Жевуська з Цетнерів. На приватному аукціоні Nagel Auktionen GmbH був виставлений графічний малюнок, атрибутований як "Портрет Марії Терезії у жалобі" (18х13 см). За візуальною схожістю можна припустити, що малюнок є графічною репродукцією портрета Францішки Жевуської з віденської збірки Лянцкоронських, втраченого під час 2СВ, але відомого з листівок. 

Антоніна з Жевуських Малаховська. Дослідниця Оксана Лобко уточнила атрибуцію парних портретів сестер Анни і Антоніни з Жевуських у збірці Житомирського музею (ЖКЛ-320 і ЖКЛ-203). На дореставраційних фото картин були виявлені підписи, які допомогли встановити "хто є хто" на портретах, а аналіз джерел підтвердив авторство Марчелла Баччареллі. За результатом візуального зіставлення, дослідниця також висуває гіпотезу, що на "Портреті невідомої" у збірці ЛГМ Ж-1100 теж може бути зображена Антоніна Петронелія з Жевуських. Портрет походить з Чортківського замку. 

Констанція Жевуська. "Портрет жінки у тюрбані", Елізабет Віже-Лебрен 1793. Традиційно приписується Гелені Радзивілл з Пшездзецьких, однак сучасні дослідники відкидають цю атрибуцію і за іконографією, і за біографічними даними. На підставі портретної подібності дослідниця Яна Талькенберг висуває гіпотезу, що зображеною є Констація Жевуська.

Ізабела з Жевуських Вальдштейн. Портрет роботи Філіпа Штера 1815, Відень. Дослідник Борис Вільницький за краєвидом із замком на тлі ідентифікував локацію як віллу Жевуських у Бадені і висунув припущення, що зображена Розалія Жевуська. На підставі того, що у 1815 році її не було у Відні, а також несхожесті на інші її портрети, можна припустити, що зображено іншого члена родини, а саме Ізабелу з Жевуських. Відомо, що вона відвідувала Баден, захоплювалася тамтешніми видами замку і сама займалася його малюванням, що також на користь гіпотезі. 

Северин Жевуський, шеф. У збірці НХМУ знаходиться пара мініатюрних портретів невідомого, але спільного походження, з аналогічними підписами: М-126 "J[?]. Rzewuski, Szeff" і М-125 "Rzewuski, senator". Оскільки другий представляє Адама Вавжинця Жевуського, а єдиним Жевуським, відомим саме як "Шеф", є його брат, логічно припустити, що на першому зображений шеф Северин Жевуський.  

Поліна з Жевуських Різнич. На приватному аукціоні 2025 року Dom Aukcyjny Art Magnat представлена мініатюра, атрибутована, за інформацією попередніх власників, як Евеліна з Жевуських Ганська. Проте, помітна відсутність портретної схожості з відомими портретами Евеліни. Для висновків бракує даних про походження портрету, але якщо це дійсно хтось із родини Жевуських, то за фізіогномічною подібністю радше Поліна з Жевуських. 

Портрет зі збірки Підгорецького замку (нині Музей Тарнова, MT-A-M/365), у інвентарних описах з 1859 року і у подальшій літературі атрибутувався як Тереза Кароліна з Жевуських Радзивілл. Ян Островський відхилив таку атрибуцію через відсутність портретної схожесті з іншими відомими її портретами [1]. Натомість портрет нагадує роботу німецького художника Антона Рафаеля Менгса, що дозволяє припустити "творче" копіювання її чи радше певного спільного прототипу.

Портрет MP 2868 MNW зі збірки Національного музея у Варшаві походить з Ординації Красинських і атрибутований як Вацлав Емір Жевуський. Однак не відповідає іконографії Еміра, щонайменше за коліром бороди. Натомість портрет відтворює поширену іконографію Максиміліана Станіслава Рила: див. графічний аналог з книги М. Чермінського "Отець Максиміліан Рилло Товариства Ісуса. Апостольський місіонер" Т1 (1911).

Малюнок Войцеха Коссака, який часто фігурує у публікаціях як портрет Вацлава Еміра Жевуського або Михайла Чайковського. Cправжня назва "Сіглаві, арабський жеребець": Національний Музей у Варшаві, Rys.Pol.12272 MNW. 

Портрет MP 2909 MNW зі збірки Національного музея у Варшаві, відомий як "Портрет чоловіка в хутрі", невідомого походження. Яніна Ванєвська, дослідниця портретів зі збірки Валіцьких (Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie XX, 1976), висунула припущення, що походить з Малої Весі, а зображений, імовірно, Станіслав Жевуський. На нашу думку, портрет не схожий на відомі зображення Жевуського (зокрема за коліром волосся), а головне не відповідає за віком: див. портрет 1831 року, незадовго до його смерті.  

Мініатюра The Morgan Library & Museum, AZ098 атрибутована як Евеліна з Жевуських Ганська і була придбана до збірки у Катерини з Жевуських Радзивілл у 1935 році. За формою та рисами обличчя портрет не схожий на відомі зображення Евеліни, але він схожий на портрет Елізабет Вокер з Рейнольдсів (1800–1876), художниці, відомої своїм мініатюрами, що дозволяє припустити, що це її автопортрет. 

Дуже поширене у інтернеті зображення нібито втраченого портрету Кароліни з Жевуських Собанської походить з кіл пушкіністів (здається, вперше опубліковано у книзі Руфіни Грейнер 2005, яка не є серйозним джерелом). Не кажучи про відсутність схожесті з наявними зображеннями (Кароліна мала темне волосся), вбрання і зачіска відповідають самому кінцю XIX століття, а не його початку: див. портрет Емілії Собанської з Любєнських початку XX століття (у тій же книзі як портрет Єроніма Собанського, чоловіка Кароліни, подано портрет Фелікса Собанського, чоловіка Емілії). 

Софія Жевуська, Альфонс Карпінський бл.1925, Музей у Стальовій Волі. 

"Жінка в хутрі та капелюсі", Жорж Війя, Національний Музей у Варшаві, 189113 MNW. Малюнок створений у 1906 році у Петербурзі, де художник перебував на замовлення царської родини для портретування офіцерів царської армії та їхніх дружин. На звороті картини є підпис "Rzewuski St.[anislaw?] Wiejska 21". 

"Юнак у обладунках" зі збірки Підгорецького замку, Музей Тарнова MT-A-M/319, атрибутується як Констанцій Владислав Собеський за провінційною репродукцією з Роздільської збірки (відомі й інші провінційні копії з такою ж атрибуцією).

"Козак з бандурою", ЛІМ, збірка малюнків 4545. Вперше згадується у Інвентарі 1768 року і є одним із найдавніших відомих зображень з мотивом "Козак Мамай" [1]. Послугував взірцем для портрета літературного альтер-его поета Антонія Мальчевського у його виданні 1843 року. 

"Юдиф із головою Олаферна" зі збірки Підгорецького замку, ЛГМ Ж-5984. Ймовірно є репродукцією за картиною "Кат із головою Іоана Хрестителя", Сальватор Роза.

"Невіруючий Фома", Шимон Чехович. Картина зі збірки Підгорецького замку вважається втраченою під час 2СВ, відома за фотографіями. Співпадає з аналогом у збірці Музею Belvedere у Відні SLM 98. Походження віденського твору непевне: у 1943 році її було придбано до збірки Роберта Маурера з невідомої "приватної колекції". Це дозволяє припустити, що вона може бути картиною з Підгірців.

"Купель Діани" зі збірки Підгорецького замку, Музей Тарнова MT-A-M/394. За Каталогом [1], фігуру запозичено з фрагменту багатофігурної картини Доменічіно "Полювання Діани" в Галереї Боргезе у Римі. Знайдена на приватному аукціоні "à Drouot, chez Farrando" копія XVIII століття значно ближча за сюжетом, ніж картина Домінічіно: можливо, вона і підгорецька походять від певного спільного взірця, а не прямо від Домінічіно. 

"Бичування Христа" із серії з чотирьох картин "Страсті Христові", Гіацинт Олесинський, ЛГМ. Відтворює сюжет Якопа Пальма II, вінеційська школа, відомий за великою кількістю репродукцій та гравюр. Ймовірно, інші три картини серії також мали прототипи венеційської школи. Відмінність у колористиці свідчить на користь того, що підгорецьку версію було змальовано за гравюрою. 

На фотографіях інтер'єру Підгорецького замку можна помітити репродукцію картини "Дама в жалобі" Якопо Тінторетто, не зазначену в Каталозі [1]. З того, що репродукція віддзеркалена, можна дійти висновку, що її змальовано з гравюри. Також на фото Жовтої зали присутні не представлені у Каталозі репродукції "Дівчини у картинній рамці" і "Вченого за кафедрою" Рембрандта зі збірки Казимира Жевуського; "П'яцца-дель-Пополо у Римі", імовірно за Антоніо Джолі.