Мистецтвознавиця Йоанна Дзюбкова атрибутує як труменний портрет однієї з сестер, Маріанни Потоцької або Сусанни Ледуховської [62]; в рамках даного дослідження ми схиляємося до того, що зображена їхня матір Людвіка Елеонора Жевуська з Куницьких [59], але викристали для оформлення статті за відсутності заміни
Embedded Files
Маріанна з Жевуських Потоцька
Маріанна з Жевуських Потоцька
(бл.1695-1722)
(бл.1695-1722)
Маріанна з Жевуських у 1712 році вийшла заміж за белзького воєводу Станіслава Владислава Потоцького (?-1732), сина покійного гетьмана великого коронного і каштеляна краківського Фелікса Казимира Потоцького (1630-1702), засновника Христинополя. Стосунки Станіслава Матеуша Жевуського з "кланом" Потоцьких, і зі Станіславом Владиславом зокрема, були мінливими, тож імовірно він прагнув стабілізувати їх за допомогою цього шлюбу. Враховуючи рік весілля, Маріанна народилася у середині 1690-х років і була близькою за віком до сестри Анни Людвіки, а оскільки її долю влаштували першою, то можливо старшою.
Для її чоловіка цей шлюб був другим, а перший спіткала химерна доля. У 1700 році Потоцький одружився з Ельжбетою з Фронкевичів (?-1707), а через рік вона подала позов на ануляцію шлюбу, щоб "випробувати" прихильність чоловіка. Її наміри зазнали невдачі: шлюб було анульовано, Ельжбета пішла до монастиря і до смерті шкодувала про необачний вчинок, а в заповіті просила у колишнього чоловіка пробачення [30]. Але й Потоцький не поспішав шукати нову дружину і лише через п'ять років після смерті першої одружився вдруге. Через десять років Маріанна завчасно померла, не залишивши дітей. Чоловік влаштував їй такий пишний похорон, що Йонна Потоцька з Сенявських писала до матері: "Не кожен пан Потоцький так справляє похорон дружини своєї, щасливої, що мала такого чоловіка" [28], Христина Сапіга з Сангушків підмовляла свою сестру прибрати вдівця до рук: "Бо він був би нам дуже корисний" [27]. Однак Потоцький більше не одружувався.
Станіслав Владислав Потоцький, з Підгорецького замку, ЛГМ
Джерела
Джерела
Filip Kucera, "Wacław Emir Rzewuski (1784-1831) podróżnik i żołnierz" (2016)
Леон Жевуський, "Підгорецька хроніка" (1860)
Adam Kucharski, Stanisław Roszak, Agnieszka Wieczorek, "Guwernerzy Rzewuskich na Podhorcach w XVII–XVIII wieku – szkic do portretu" (2018)
Andrzej Gliwa, "Poselstwo Stanisława Mateusza Rzewuskiego do Turcji w 1699 roku" (2003)
Irena Bieńkowska, "Listy muzyków Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662˗1728) do Giovanniego Antonia Ricieriego" (2017)
Станіслав Матеуш Жевуський, Копія листування та політичних матеріалів 1721-1724 рр. (1721-1728, рукопис)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda bez szkody...", гербовник Станіслава Матеуша Жевуського, написаний 1721 року у Холмі (1726)
Andrzej Barszczewski, "Walna, Y Tryumfalna: Do Nieśmiertelney Chwały, y Sławy; Droga. Herbowną, Jasnie Wielmoznego Iegomosci Pana, Stanisława Mateusza; Na Rozdole y Roiowcach, Rzewuskiego Woiewody Bełzkiego, Hetmana Wielkiego Koronnego: Krzywdą", некролог Станіслава Матеуша Жевуського (1730)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda po wzgardzonym dla Boga świecie...", гербовник Анни Людвіки Жевуської (1730)
Jan Damascen Kaliński, "Majestas Clavarum Confoederata...", панегірик до весілля Маріанни Жевуської та Станіслава Потоцького (1712)
Jan Damascen Kaliński, "Złote Pole Polney Klawy...", панегірик до весілля Маріанни Жевуської та Станіслава Потоцького (1712)
Samuel Brodowski, "Żywoty hetmanów Królestwa Polskiego i wielkiego Księstwa Litewskiego" (1850)
Jadwiga Rzewuska під псевдонімом Ludwik-Piotr Leliwa, "Wielka rodzina w wielkim narodzie" (1879)
Julian Bartoszewicz, "Pogląd na stosunki Polski z Turcyą i Tatarami, na dzieje Tatarów w Polsce osiadłych, na przywileje tu im nadane, jako też wspomnienia o znakomitych Tatarach polskich" (1860)
Ananiasz Zajączkowski, Jan Reychman, "Zarys dyplomatyki osmańsko-tureckiej" (1955)
Andrzej Link-Lenczowski, "Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728)", "Polski Słownik Biograficzny" T. XXXIV/1 (1992)
Andrzej Link-Lenczowski, "Stanisław Władysław Potocki h. Pilawa", "Polski Słownik Biograficzny"
Julian Błeszczyński, "Spis senatorów i dygnitarzy koronnych (świeckich) z XVIII wieku" (1862)
Henryk Palkij, "Troski ojca wysyłającego synów po edukację za granicę w świetle korespondencji Stanisława M. Rzewuskiego, wojewody podlaskiego, z lat 1720-1727" (2019)
Ілько Борщак, "Великий мазепинець Григор Орлик" (1972)
"Dwanaście listów hetmana Jvana Mazepy do Stanislawa Mateusza Rzewuskiego", Czas Dodatek Miesięczny. R.1, T.1, z.3 (1856)
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
Hanna Osiecka-Samsonowicz, "Magia życia i śmierci w pogrzebowym Teatrum w Rzeczypospolitej w XVIII wieku", "Oświecenie nieoświecone. Człowiek, natura i magia" (2018)
Hanna Osiecka-Samsonowicz, "Z wielką pompą do nieba" – pogrzebowe "teatrum" w Rzeczypospolitej w XVIII wieku", Rocznik Historii Sztuki 44 (2019)
Janusz Łosowski, "Sprzedaż Łęcznej i okolicznych wsi przez strażnika litewskiego Stanisława Potockiego hetmanowi polnemu koronnemu Stanisławowi Mateuszowi Rzewuskiemu w roku 1725" (2019)
Bożena Popiołek, "Patrons and clients. The specificity of female clientelism in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the turn of the seventeenth century" (2015)
Bożena Popiołek, "Najniższy podnóżek. Relacje klientalne w epoce późnego baroku" (2017)
Bożena Popiołek, "Korespondencja Elżbiety Lubomirskiej Sieniawskiej, kasztelanowej krakowskiej", Tom 3 (2020)
Bożena Popiołek, "Śluby, pogrzeby, ingresy urzędnicze – ceremonie w życiu Lwowa" (1999)
Bożena Popiołek, "Kobiecy świat w czasach Augusta II: studia nad mentalnością kobiet z kręgów szlacheckich" (2003)
Stanisław Tylus, "Krasiccy i Ledóchowscy na Wołyniu: materiały genealogiczne na podstawie metryk" (2001)
Sadok Barącz, "Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu" (1789)
Ewa Leśniewska, "Rzewuscy herbu Krzywda. Zawiłe dzieje władania majętnością łęczyńską", "Merkuriusz Łęczyński" №7 (1994)
"Relacja z pogrzebu Stanisława Mateusza Rzewuskiego wojewody bełskiego hetmana wielkiego koronnego odprawionego 17 lipca 1730 roku we Lwowie", опис церемонії поховання Станіслава Матеуша Жевуського (1730)
Ewa Leśniewska (Wstęp i opracowanie), "Relacja z pogrzebu Stanisława Mateusza Rzewuskiego Wojewody Bełskiego, Hetmana Wielkiego Koronnego, odprawionego 17 lipca 1730 roku we Lwowie", "Źródła do dziejów Łęcznej" №6 (2000)
Андрій Фелонюк, "Магнатська власність у Львові XVIII століття (на прикладі роду Жевуських)", "Silva rerum" (2007)
List Stanisława Rzewuskiego do marszałka trybunalskiego (1726)
Jerzy Sewer Dunin-Borkowski, "Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich" (1914)
Jan Damascen Kaliński, "Zodiacus caeli Sarmatici in palmari solea Soli Eucharistico mvsarvm officio exporrectus: lumen avitae gloriae, virtutis et honoris, Stanislao Matthaeo in Rozdoł et Rejowiec Rzewuski, Palatino Podlachiae, Duci Campi Regni Capitaneo Chełmensi, Lubomlensi, Drohowicensi, etc refundens, sev lyricorum libri IV et epodon liber unus", панегірик до Станіслава Матеуша Жевуського (1715)
Seweryn Uruski, "Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 15, Przanowski-Rzyszko" (1931)
"Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI-XVIIІ веке (1498-1795)" Ч6, Т1 (1876)
Jan K. Ostrowski, Jerzy T. Petrus, "Podhorce. Dzieje wnętrz pałacowych i galerii obrazów" (2001)
Dorota Wereda "Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku" (2013)
Małgorzata Borkowska "Zakonnice pominięte w tablicach genealogicznych Dworzaczka" (2002)
Sadok Barącz "Pamiętnik dziejów polskich: z aktów urzędowych lwowskich i z rękopisów" (1855)
Anna Markiewicz "„Miednica auszpurska” i „skrzynia ze strojami operycznemi”. Inwentarz lwowskiej kamienicy Stanisława Mateusza Rzewuskiego z 1728 roku" (2023)
"Записки Михаила Чайковского (Мехмед-Садык-паши)", "Кіевская старина" Т. XXXII-XXXIX (1891-1892), "Русская старина" I (1896) - IV (1897)
Bożena Popiołek, "Patrons and clients. The specificity of female clientelism in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the turn of the seventeenth century" (2015)
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T 19 (2011)
Jolanta Gwioździk "Kultura pisma i książki w żeńskich klasztorach dawnej. Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku" (2015)
Jolanta Gwioździk "Biblioteka panien benedyktynek lacinskich we Lwowie (XVI-XVIII wiek)" (2001)
Анна Людвіка Жевуська "Ziarno wibrane Rużnego Nabozenstwa z Xiążek y Autoruw ruznych akty y Modlitwy. Rozmaite y doswiadczone ku pożytkowi Ludzkiemu y Wiekszey czci y Chwale Boskiey niechay będzie", MB 68, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Каталог рукописів монастиря бенедиктинок у Львові
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T 16 (2008)
"Katalog Zabytków Sztuki w Polsce" T 8: woj. lubelskie, z 5: pow. chełmski (1968)
Kasper Niesiecki "Korona Polska Przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Rycerstwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego" T3 (1740)
Anna Markiewicz "Instrukcja hetmana Stanisława Jabłonowskiego do synów Jana Stanisława i Aleksandra Jana z 1682 r.", "Społeczeństwo a rodzina. Społeczeństwo Staropolskie. Seria Nowa", T3 (2011)
"Informacya JM Panu Stanisławowi Rzewuskiemu starościcowi chełmskiemu, jadącemu do cudzych krajów, od JM Pana Jabłonowskiego, hetmana wielkiego koronnego", "Tygodnik Ilustrowany" T9, nr 232 (1864)
Сайт родини Ледуховських https://ledochowski.eu/index.html
Teodor Żychliński "Złota księga szlachty polskiéj" R1 (1879)
Bożena Popiołek "Lwów w czasach Augusta II" (2002)
Joanna Dziubkowa "Vanitas. Portret trumienny na tle sarmackich obyczajów pogrzebowych" (1997)
Панегірик до весілля Маріанни Жевуської зі Станіславом Потоцьким "Złote Pole Polney Klawy...", 1712
Панегірик до весілля Маріанни Жевуської зі Станіславом Потоцьким "Majestas Clavarum Confoederata...", 1712
Станіслав Владислав Потоцький, Вілянівський замок
Станіслав Владислав Потоцький, з Роздолу, Дрогобицький музей
Page updated
Google Sites
Report abuse