Анна Людвіка Жевуська, з Бенедиктинського монастиря у Львові, Кшешувське абатство @fot. Grzegorz Grajewski, ze zbiorów Narodowego Instytutu Dziedzictwa

Анна Людвіка Жевуська

(1695-1730)

Анна Людвіка Жевуська, за домовленістю з королівським двором, мала стати фрейліною майбутньої дружини королевича Фридриха (згодом короля Августа III). Але її мати Людвіка Елеонора з Куницьких, через суперечку з королем Августом II, відмовилася посилати доньку до двору і віддала її до монастиря бенедиктинок у Львові. Про це пише дослідниця Божена Попіолек: "Коли Август ІІ відмовився надати уряд камергера одному з клієнтів Людвіки Жевуської з Куницьких воєводини підляської, вона пригрозила королю, що не відправить свою дочку до почту габсбурзької ерцгерцогині Марії Юзефи, яка виходила заміж за королевича Фридриха Августа. Тиск з боку короля не допоміг, оскільки мати помістила дочку до монастиря" [1].

Цю інформацію підтверджує лист від короля до Людвіки Елеонори Жевуської від 6 червня 1719 року (за два місяці до королівського весілля): "Пишу тепер, коли вже визначено час, коли мають розпочатися урочистості з нагоди шлюбу мого сина-принца. Це буде в серпні-місяці і необхідно, щоб ті, хто захоче там бути, прибули до Дрездена до 4-го числа цього місяця. Втім, я дізнався одну новину, яка мене дещо здивувала: що Ви віддаєте одну зі своїх дочок до монастиря. Але чи вільні Ви у цьому своєму рішенні, і чи не суперечить це зобов’язанням, які Ви взяли на себе щодо мене? Можливо, це обітниця, і Ви хочете розділити її між Богом і світом? Повідомте мені, як воно є [...]" [2].

Однак, за монастирськими записами, на той час Анна Людвіка Жевуська вже була черницею: вона поступила до Бенедиктинського монастиря у Львові як послушниця у 1715 році, а чернечу обітницю склала вже у 1717 році [3]. Монастир уже був пов'язаний із родиною Жевуських: в ньому перебували тітки Анни Людвіки: рідна Маріанна Розалія Жевуська і двоюрідна Анна Гумбеліна Жевуська; але обидві вони померли до появи тут племінниці. Особливістю ордену бенедиктинок була увага до інтелектуальної формації монахинь, їхні монастирі були важливими центрами освіти, де навчалися світські дівчата з середньої шляхти та міщанства.

Якими б не були обставини, за яких Анна Людвіка стала черницею, але вона сумлінно долучилася до духовних практик і освіти. Про це свідчать самостійно укладена нею "на користь людську та на славу божу" збірка цитат із книг та богослужінь, молитов, інструкцій до сповіді та медитації [5]. А також певна кількість книжок, подарованих їй тіткою Ельжбетою Фебронією з Жевуських Конецпольською та придбаних нею самою для монастирської бібліотеки [5, 6].

Батько Станіслав Матеуш Жевуський підтримував Анну Людвіку пожертвами для монастиря, де вона перебувала. Зокрема у заповіті він спрямував 10 000 злотих на харчування черниць, причому з умовою, що контролювати закуплівлі має його донька [8]. Після смерті гетьмана його серце було вилучено і поховано у монастирі бенедиктинок із епітафєю з чорного мармуру: "D(eo) O(ptimo) M(aximo). Читаючи цей надгробок, не пошкодуй зітхнути по великому гетьману Жевуському, зложив тут серце своє, де святих корона, де дочка Людвіка з богом повінчана, яка хоч частку бере, має посаг чималий, бо в серці кохаючому тут батько увесь ціліком. Року господнього 1728, 4 листопада" [9].

Бенедиктинський монастир у Львові, Кароль Ауер 1837

Анна Людвіка обійшла своїх тіток-попередниць у монастирській ієрархії. Спочатку вона стала секретаркою ордену, а після смерті 70-річної настоятельки Софії Скарбек саме її, "сповнену великих чеснот і побожності", було "одноголосно" обрано новою абатисею. Обрання відбулося 5 травня 1730 року, а консекрація, тобто урочистості з нагоди обрання, була влаштована 15 липня, напередодні похорону Станіслава Матеуша Жевуського. Церемонію провів архієпископ львівський Ян Скарбек, присутні були не лише черниці монастиря, а й настоятельки інших монастирів і світська шляхта, проповідь виголосив єзуїт отець Савицький [10]. Ймовірно, той самий Кароль Пйотр Савицький, автор ілюстрованого гербовника Станіслава Матеуша Жевуського "з різними символами, концептом поетично вираженим, з алюзією", який 23 липня презентував перероблену версію свого твору з принагідною присвятою до Анни Людвіки. У цій новій версії автор також змінив деякі гравюри і вірші: провідною темою стало нехтування світськими почестями ("тінями чеснот") заради християнських чеснот, таких як самозречення, аскеза, покора, скромність і турбота про спільне благо [12, 13].

Однак наприкінці того ж року Анна Людвіка Жевуська померла. Як свідчить напис на її портреті, у віці 35 років, що дозволило встановити рік її народження: "Анна Людвіка Жевуська, абатиса монастиря, прожила віку свого 35 років, у монастирі 15 років, настоятелькою була 7 місяців, померла 7 грудня 1730 року" [9].

Джерела

Bożena Popiołek, "Patrons and clients. The specificity of female clientelism in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the turn of the seventeenth century" (2015)
Rutowsky [Rutowski], Friedrich August Graf, 1725 - 1732.- Rzewuska, Ludowica, zweite Gemahlin des Woiwoden von Podlachien, geb. Kunicka, 1719, Sächsisches Staatsarchiv, Hauptstaatsarchiv Dresden, 10026 Geheimes Kabinett, Loc. 02092/135, fol. 19
Małgorzata Borkowska "Zakonnice pominięte w tablicach genealogicznych Dworzaczka" (2002)
Małgorzata Borkowska "Leksykon zakonnic polskich epoki przedrozbiorowej", T III (2008)
Анна Людвіка Жевуська "Ziarno wibrane Rużnego Nabozenstwa z Xiążek y Autoruw ruznych akty y Modlitwy. Rozmaite y doswiadczone ku pożytkowi Ludzkiemu y Wiekszey czci y Chwale Boskiey niechay będzie", MB 68, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Каталог рукописів монастиря бенедиктинок у Львові
Jolanta Gwioździk "Kultura pisma i książki w żeńskich klasztorach dawnej. Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku" (2015)
Jolanta Gwioździk "Biblioteka panien benedyktynek lacinskich we Lwowie (XVI-XVIII wiek)" (2001)
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T 19 (2011)
Sadok Barącz "Pamiętnik dziejów polskich: z aktów urzędowych lwowskich i z rękopisów" (1855)
Ewa Zielińska "Rękopis Lwowskiej Narodowej Naukowej Biblioteki Ukrainy im. Wasyla Stefanyka, sygn. CT I 118348 — pamiątka po karmelitankach bosych z klasztoru Niepokalanego Poczęcia NMP w Lublinie" (2020)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda bez szkody...", гербовник Станіслава Матеуша Жевуського, написаний 1721 року у Холмі (1726)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda po wzgardzonym dla Boga świecie...", гербовник Анни Людвіки Жевуської (1730)
"Relacja z pogrzebu Stanisława Mateusza Rzewuskiego wojewody bełskiego hetmana wielkiego koronnego odprawionego 17 lipca 1730 roku we Lwowie", опис церемонії поховання Станіслава Матеуша Жевуського (1730)

Page updated

Google Sites

Report abuse