Юзеф Жевуський, з Роздолу, ЛГМ
Embedded Files
Юзеф Жевуський
Юзеф Жевуський
(до 1676-1718)
(до 1676-1718)
Староста вільховецький, а після смерті брата Мауриція Жевуського і черніївський, стольник мельницький, володів частиною Роздільського ключа, селом Ориня біля Кам'янця тощо. Брав участь у воєнних діях часів короля Яна III Собеського, побіжно згадується у щоденнику королівського секретаря Казимира Сарнецького. Так, під час Молдавського походу 1691 року, з 14 по 16 вересня король з оточенням і військовим загоном, відбиваючись від татарів, перетнув бродом річку Прут біля села Перерита і став на консиліум, очікуючи на підкріплення, однак: "Ніхто сюди не прибув, лише Жевуський староста вільховецький, один з шести, залишивши в Снятині вози та інше товариство, яке пішло до Сучави по тому боці Пруту і там чекатимуть на нас" [2]. В результаті цього походу королю вдалося зайняти Сучаву, але не все князівство, як це планувалося.
22 липня 1705 року Юзеф Жевуський одружився з Маріанною Ангелою з Виговських гербу Абданк (бл.1690-після 1722) у Руді, містечку з магдебурзьким правом із замком Виговських. Наречена була онука українського гетьмана Івана Виговського, донька Остапа (Євстахія) на Руді Виговського (1657-?) дідича Любомля та Бару і Терези Урсули з Завадських [3], фундаторки православної церкви у Йосиповичах, що вважається одним з можливих місць поховання гетьмана [14]. Родина Виговських була православна, тож постає питання, чи змінювала Маріанна Ангела конфесію, але всі її діти були охрещені римо-католиками. Подружжя Виговських, "слідуючи за божею волею та охоче пристаючи до усильних старань пана старости вільховецького, як власних, так і ясновельможних панів-приятелів", віддали за нього доньку з посагом 30 000 злотих, забезпечених частково на селі Волиця [3]. Через рік, у 1707 році у Жевуських народилася донька Маріанна, охрещена у кармелітів у Роздолі [4], яка ймовірно померла у дитинстві, бо в подальшому не згадується.
Вінцент Жевуський (1715-1747)
Вінцент Жевуський (1715-1747)
Єдиний син Юзефа Жевуського, Вінцент Матеуш (Вікентій Матвій) народився 20 січня 1715 року у Руді. Вже через рік помер його батько, а мати вийшла заміж удруге. Сам Вінцент потрапив під опіку дядька Станіслава Матеуша Жевуського, який займався його вихованням, а помираючи у 1728 році передоручив піклуватися про його освіту своїм синам [5].
Так Вінцент підлітком перейшов під опіку двоюрідних братів, ще самих молодих людей. Про його подальшу діяльність збереглися акти маєткових справ у Роздільському архіві, здебільшого спільних з братами, з яких можна дійти висновку про його залученість у родинні справи Жевуських [3]. По батьку Вінцент перейняв уряд старости вільховецького із резиденцією у Вільховці. Вільховецьке староство було відоме як промисловий центр з виробництва скла і включало села Ставчани, Гута Нова і Стара, Глембівка, Санатівка і Матірське. Брав участь у сеймиках у Галичі, зокрема був обраний депутатом на пацифікаційний сейм 1736 року, маршалком якого був Вацлав Петро Жевуський [15].
У своїй резиденції у Вільховці Вінцент Жевуський передчасно помер 20 березня 1747 року, неодружений і бездітний, "не маючи маєтності, набутої власною працею, а лише ту, що походила від предків" [3]. Своє майно заповів монастирям: 30 000 злотих кармелітам у Роздолі, де його тіло мало бути покладене "до могили моїх предків"; 5 000 злотих тринітаріям брацлавським на благодійність; 3 000 злотих унійним василіанам холмським на коронацію образу Богородиці Холмської, яка відбулася у 1765 році за участі Сусанни Сабіни з Жевуських Ледуховської [6]. 20 000 злотих пішло на похорон, а решту майна і маєтки у Ворошилівці, Витаві (приєднана до міста Гнівань), Вінниці, Коломиї, Луці та інші "шляхом компромісу" поділили двоюрідні брати Жевуські: Северин Юзеф, Вацлав Петро і Михайло Юзеф, на частку кожного припало по 10 312 злотих [3]. Останній перебрав і староство.
Ймовірно, Вінцент Жевуський [13], з Підгорецького замку, @Музей Тарнова
Маріанна Ангела з Виговських після смерті першого чоловіка того ж 1718 року вийшла вдруге за Миколая Михайла Курдвановського гербу Півкозич (бл.1690-1746) каштеляна галицького, старосту баранівського. Маєток Курдвановських знаходився у селі Баранів (нині Гранітне), володіли також містечком Горожанка з селами Дрищів, Бишів, Товстобаби, Кінчаки. У цьому шлюбі Маріана Ангела народила доньку Барбару (1720-?), дружину Вінцента Красицького, сина Елеонори Анни з Жевуських; і сина Мауриція Юзефа Курдвановського (1722-1771) старосту баранівського, який у шлюбі з Гумбеліною з Потоцьких (1720-1784) мав трьох доньок і одного сина Пляцида Яна Курдвановського (1746-1824) кухмістра великого коронного, який, в свою чергу, лишив багато нащадків [7].
Свідоцтво про народження Вінцента Жевуського
Свідоцтво про народження Вінцента Жевуського
"Усім і кожному, кого це стосується, привітання в ім'я господнє та готовність моїх послуг. На підставі справедливого прохання ясновельможного і шляхетного пана Вінцентія Жевуського старости вільховецького видаю вірогідне свідчення з метричної книги про його законне походження, зміст якого є такий. Року божого тисяча сімсот п’ятнадцятого, дня двадцятого місяця січня, я, Симон Іоанн Кульчинський, парох церкви в Руді [Rudni], охрестив немовля Вінцентія Матеуша, сина ясновельможного і шляхетного пана Юзефа Жевуського старости вільховецького та ясновельможної і шляхетної пані Ангели з Виговських, подружжя законного; з купелі святого хрещення його піднімали Матеуш Єднорог [?] і Катерина Ятковська з Кордоловських [?]. На підтвердження цього я, чинний парох церкви в Руді, власною рукою підписався і скріпив це печаткою. Дано в резиденції церкви в Руді року теперішнього 1743, дня 24 серпня. Михайло Іоанн Конвицький [?]" [3].
Юзеф Жевуський, з Роздолу, ЛГМ
Вінцент Жевуський, з Роздолу, ЛГМ
Олена Виговська зі Стеткевичів (?-1664), дружина Івана Виговського, з Сосниці, Національний музей Кракова
Іван Виговський (бл.1608-1664) гетьман Війська Запорозького і Гетьманщини, воєвода київський, Гаврило Васько за мініатюрою з літопису Самійла Величка, НМІУ
Свідоцтво про народження Вінцента Матеуша Жевуського, випис з метричної книги від 1743, ЦДІАЛ [3]
Джерела
Джерела
Kasper Niesiecki "Korona Polska Przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Rycerstwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego" T3 (1740)
Kazimierz Sarnecki "Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego diariusz i relacje z lat 1691-1696" (1958)
Центральний історичний архів у Львові, Фонд 181, Опис 2 (Архів Жевуських-Лянцкоронських), Справи 363, 2000
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
Bożena Popiołek, "Woli mojej ostatniej testament ten: testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII i XVIII wieku" (2009)
Teodor Żychliński "Złota księga szlachty polskiéj" R9 (1887)
Polski Słownik Biograficzny, "Michał Florian Rzewuski H. Krzywda", Miroslaw Nagielski
Kazimierz Pułaski, "Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki", T. 1 (1911)
Stanisław Kazimierz Kossakowski "Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich" T2 (1860)
Adam Boniecki "Herbarz polski" T13 (1909)
Jan Damascen Kaliński "Złote Pole Polney Klawy, Przy zwyćięskim bułácie, złotym effektem Senatorskich Rodziców P. Stanisława Mateusza na Rozdole y Rejowcu Rzewuskiego..." (1712) — фрагменти на сайті
Степан Ревуцький "Чи віднайдемо могилу гетьмана України Івана Виговського: версії, здогадки, аргументи" (2013)
Page updated
Google Sites
Report abuse