Елеонора Анна з Жевуських Красицька, зі збірки Красицьких
Embedded Files
Елеонора Анна з Жевуських Красицька
Елеонора Анна з Жевуських Красицька
(1685-1739)
(1685-1739)
Дружина з 1698 року каштеляна холмського Кароля Александра Красицького (1650-1717), дідича Дубецька, Рокитниці, Тулиголовів, Каменя Каширського, Княжої Криниці, Володимирця тощо. Її онук — примас Ігнацій Красицький (1735-1801), видатний письменник і поет, якому сучасники надали почесне прізвисько "князь поетів".
Кароль Александр Красицький був вдівець, з першого шлюбу з Катериною Четвертинською мав сина Юзефа Стефана Красицького (?-1712), спадкоємця Княжої Криниці і Володимирця, де він започаткував так звану "литовсько-волинську гілку" Красицьких.
Нащадки Елеонори Анни з Жевуських [41, 42]:
Ян Божий Красицький (1704-1751) каштелян холмський, у шлюбі з Анною зі Стажеховських (1706-1766) започаткував "дубецьку гілку". Діти: Ігнацій Красицький (1735-1801), Антоній Красицький (1736-1800), Ксаверій Красицький, Марцин Красицький, Кароль Красицький, Маріанна з Красицьких Рощевська і Бригіда з Красицьких 1 Стаженська, 2 Морська.
Анна з Красицьких 1 Цетнер, 2 Сапіга (1707-1757), діти від Антонія Цетнера (1700-1730) старости коритницького і житомирського: Ігнацій Александр Цетнер (1728-1809) воєвода белзький, одружений з Людвікою з Потоцьких, з якою мав дочку Анну (1764-1814), відому своєю красою; Елеонора з Цетнерів Сулковська (1731-1806); діти від Ігнація Сапіги (?-1758) воєводи мстиславського: Ян Сапіга (1732-1757) генерал-майор литовський; Юзеф Сапіга (1733-1792) крайчий великий литовський, маршалок Барської конфедерації; Францішек Ксаверій Сапіга (1741-1808) воєвода самоленський, меркінський, консиляр Торговицької конфедерації; Каетан Міхал Сапіга (1749-1771) маршалок Барської конфедерації.
Вінцент Францішек Красицький (1709-1752) староста коритницький, дідич Глуші й Ворокомлі, започаткував "волинсько-литовську гілку на Глуші". Був одружений чотири рази: 1 з 1746 року Барбара з Курдвановських, 2 Марія Юзефа з Шанявських, 3 (?) з Тегоборських, 4 (?) з Корженевських. З першого шлюбу син Станіслав Красицький (?-після 1791) підстолій белзький, спадкоємиць Глуші і Ворокомлі, у шлюбі з Маріанною Катериною з Полетилів продовжив рід. З другого шлюбу: Гелена за Піусом Францішеком Борейком, Габріель Красицький (?-1775) у шлюбі з Йоанною з Дзежеків не лишив нащадків. І діти невідомо з якого зі шлюбів: Ян Красицький (?-1752) староста коритницький у шлюбі з Маріанною з Малаховських не лишив нащадків, Катерина Аріадна за Анджеєм Речицьким, Ангела за Станіславом Дзежеком хорунжим белзьким.
Ізабела з Красицьких (?-?) за Юзефом Дунін-Карвицьким підкоморієм Августа ІІІ.
Яцек Красицький (1713-?) у шлюбі з Терезою з Дрогойовських не лишив нащадків.
Фелікс Красицький (?-?) у шлюбі з 1744 з Францішкою з Ледуховських, вдруге з 1761 з Міхаловою Стоїнською, діти: Анна з Красицьких Цирина, Домінік та Ян Красицький. Останній, одружений з Рогозінською, мав сина Михайла Красицького, у якого від Курдвановської син Адам Красицький.
Кароль Александр Красицький (1650-1717), Фридрих Клосс 1786, Лідзбарський замок єпископів вармінських
Ян Божий Красицький (1704-1751) каштелян холмський, син Елеонори з Жевуських, Августин Міріс, Лідзбарський замок єпископів вармінських
Ігнацій Красицький у дитячому віці, зі збірки Красицьких
Ігнацій Красицький (1735-1801), Рим 1761, приватна колекція
Родина Красицьких: вдова Яна Божого (його портрет на тлі) Анна зі Стажеховських та іхні діти, в т.ч. Ігнацій Красицький (за кріслом матері), Миколай Тереінський 1753, з Дубецька, Архієпархіальний музей у Перемишлі
Антоній Красицький (1736-1800)
Елеонора з Цетнерів Сулковська (1731-1806), Августин Міріс 1740-ві, ЛГМ
Ігнацій Александр Цетнер (1728-1809), Августин Міріс 1740-ві, Ланцутський замок
Юзеф Сапіга (1733-1792), Августин Міріс 1740-ві, Вілянівський музей
Юзеф Сапіга (1733-1792), Саломон Байерсдорф 1773, Національний музей Варшави
Францішек Ксаверій Сапіга (1741-1808), Франсуа Дюмон 1788, Національний музей Варшави
Джерела
Джерела
Filip Kucera, "Wacław Emir Rzewuski (1784-1831) podróżnik i żołnierz" (2016)
Леон Жевуський, "Підгорецька хроніка" (1860)
Adam Kucharski, Stanisław Roszak, Agnieszka Wieczorek, "Guwernerzy Rzewuskich na Podhorcach w XVII–XVIII wieku – szkic do portretu" (2018)
Polski Słownik Biograficzny, "Michał Florian Rzewuski H. Krzywda", Miroslaw Nagielski
Tomasz Święcki, "Historyczne pamiątki znamienitych rodzin i osób dawnej Polski" (1858)
Kazimierz Pułaski, "Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki", T. 1 (1911)
Jadwiga Rzewuska під псевдонімом Ludwik-Piotr Leliwa, "Wielka rodzina w wielkim narodzie" (1879)
Ludwik Zygmunt Dębicki, "Portrety i sylwetki z dziewiętnastego stulecia" (1905)
Stanisław Kazimierz Kossakowski "Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich" T2 (1860)
Julian Ursyn Niemcewicz, "Żywoty znacznych w XVIII wieku ludzi" (1904)
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
Bożena Popiołek, "Woli mojej ostatniej testament ten: testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII i XVIII wieku" (2009)
Bożena Popiołek "Kobiecy świat w czasach Augusta II: studia nad mentalnością kobiet z kręgów szlacheckich" (2003)
Stanisław Tylus "Krasiccy i Ledóchowscy na Wołyniu: materiały genealogiczne na podstawie metryk" (2001)
Franciszek Pułaski "Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego wojewody chełmińskiego do Turcyi w latach 1677-1678" (1907)
"Călători străini despre Țările Române", T 7 (1980)
Kasper Niesiecki, "Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza", T 8 (1841)
Adam Boniecki "Herbarz polski" T13 (1909)
Radosław Grześkowiak "A Guide to the Heavens The Literary Reception of Herman Hugo's "Pia Desideria" in the Polish-Lithuanian Commonwealth" (2023)
Małgorzata Borkowska "Zakonnice pominięte w tablicach genealogicznych Dworzaczka" (2002)
Stefan Ciara "Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku" (1990)
Центральний історичний архів у Львові, Фонд 181, Опис 2 (Архів Жевуських-Лянцкоронських)
Jan Damascen Kaliński "Złote Pole Polney Klawy, Przy zwyćięskim bułácie, złotym effektem Senatorskich Rodziców P. Stanisława Mateusza na Rozdole y Rejowcu Rzewuskiego..." (1712) — фрагменти на сайті
Ян Томаш Юзефович "Історія Львівського архієпископства 1614-1700" (2023)
Franciszek Pułaski "Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego wojewody chełmińskiego do Turcyi w latach 1677-1678" (1907)
Władysław Łoziński "Katalog wystawy zabytków starożytnych we Lwowie w 1894" (1894)
Edward Chłopicki "Wędrówka po guberni kijowskiej" (1881)
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T22
Andrzej Chryzostom Załuski "Mowy rozne przez x. Andrzeia Chryzostoma na Załuskach v Błędowie Załuskiego biskupa kiiowskiego y czerniechowskiego" (1690)
Kasper Niesiecki "Korona Polska Przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Rycerstwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego" T3 (1740)
Teodor Żychliński "Złota księga szlachty polskiéj" R9 (1887)
Ignacy Krasicki "Korespondencja, 1743-1801. Z papierów Ludwika Bernackiego" Т2 (1958)
Bożena Popiołek ""Manelek dwie i pereł sznurów cztery". O szlacheckich inwentarzach posagowych i pośmiertnych z XVIII w." (2005)
Zbigniew Bania "Fundacje artystyczne Koniecpolskich w XV–XVII wieku" (2021)
Kazimierz Sarnecki "Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego diariusz i relacje z lat 1691-1696" (1958)
Jan Morawski "Namowy Dvcha S. Na Pustyni Bogomyslney Abo Lekcye Nabozne Ktore przy dziesięciodniowych Cwiczeniach Duchownych osobliwie czytac się mogą" (1700)
Adam Boniecki "Herbarz polski. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich" Cz 1, T12 (1908)
Kasper Niesiecki, "Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza", T 5 (1840)
Page updated
Google Sites
Report abuse