Вацлав Петро і Сусанна Сабіна Жевуські, 1710, з Підгорецького замку, Музей Тарнова

Сусанна Сабіна з Жевуських Ледуховська

(бл.1708-?)

У заповіті, який Станіслав Матеуш Жевуський склав перед смертю у 1728 році, він призначив для доньки Сусанни величезний для того часу посаг 300 000 злотих і 50 000 у вигляді виправи (цінними речами) [22]. З цього випливає, що Сусанна Сабіна з Жевуських була ще не заміжня і, відповідно, найменьша з доньок гетьмана. На дитячому портреті з колекції Підгорецького замку, який зазвичай атрибутується як "Портрет Вацлава Петра Жевуського з сестрою Маріанною" 1710 року [42], з огляду на дату її весілля у 1712 році, не може бути зображена Маріанна. Дівчинка на портреті є меншою за брата, який народився у 1706 році, а отже, з-поміж сестер це може бути Сусанна Сабіна. За цим же портретом можна припустити приблизний рік її народження.

Чоловіком Сусанни Сабіни з Жевуських став волинський каштелян Михайло Ян Непомук Ледуховський (або Лідихівський, 1701-1786) з давнього руського (українського) роду Галок, узявшего прізвище за родовим маєтком Лідихів біля Почаєва. Зберігся опис 1735 року маєтностей Михайла Ледуховського, що включали комплекс сел Перенятин (тоді містечко), Підзамче, Комарівка поблизу Лідихіва і двір у Кременці [41]. А за метричними книгами, з 1735 по 1754 рік Сусанна Сабіна народила 11 дітей, записаних у Коростові [31]. До дорослого віку дожили щонайменше троє: генерал Станіслав, полковник Фелікс та староста новосельський Бенедикт [32]. Відомо також, що чоловік Сусанни Сабіни був похований у родовій каплиці у Кисилині, який був в той час досить розвиненим містечком і належав Ледуховським [31].

Родина Ледуховських опікувалася монастирем у Підкамені, до цієї сімейної традиції долучилася і Сусанна Сабіна. Садок Баронч, підкамінський монах та краєзнавець XIX століття, про неї згадує: "Вона була побожною і дуже поважною жінкою. 15 вересня 1765 року під час урочистості коронаційної несла корони до костелу, якими були увінчані скроні Марії у образі чудотворної Бородиці Холмської [покровительки роду Жевуських]" [32]. Тут йдеться про урочисту коронацію образу Богородиці Холмської при відкритті відбудованого для неї собору на місці давньоруської церкви у Холмі. Це була масштабна подія, перебіг якої описав її організатор Максиміліян Рило, греко-католицький єписокоп холмський. За його описом, коронаційні урочистості відбувалися при дзвонах з всіх холмських церков і пострілах із тридцяти гармат. Коронy для Матері Божої до холмського собору несла Анна [Антоніна] Жевуська воєводина волинська, а для Ісуса Cуcанна з Жевуських Ледуховська каштелянова волинська. "Після святої меси, за приписами римського церемоніалу, відбулася коронація чудотворного образу Матері Божої; після відправлених молитов почали співати Te Deum Laudamus при безперервному гуркоті гармат, розставлених артилерією на валах тутешнього замку; при цьому роздавалися медалі Матері Божої — золоті, срібні, мідні й олов’яні, а також образи, вибиті на різних матеріалах і на папері, більшої й меншої величини [...]. Потім відбулася процесія, в якій пресвітлі мешканці холмські за пишним театром, багато оздобленим дорогими матерiями, під балдахіном несли в процесії образ Матері Божої, рясно осяяний від палаючих свічок" [63].

Михайло Ян Непомук Ледуховський, Рівненський музей

У листі до чоловіка від 22 березня 1773 року Тереза Кароліна з Жевуських Радзивілл згадує візит до "моєї тітки" на Волині і отримання від неї грошей [64] — можливо, це остання згадка про Сусанну Сабіну з Жевуських Ледуховську; але не можна виключати, що йдеться про Антоніну Жевуську з Потоцьких.

Джерела

Filip Kucera, "Wacław Emir Rzewuski (1784-1831) podróżnik i żołnierz" (2016)
Леон Жевуський, "Підгорецька хроніка" (1860)
Adam Kucharski, Stanisław Roszak, Agnieszka Wieczorek, "Guwernerzy Rzewuskich na Podhorcach w XVII–XVIII wieku – szkic do portretu" (2018)
Andrzej Gliwa, "Poselstwo Stanisława Mateusza Rzewuskiego do Turcji w 1699 roku" (2003)
Irena Bieńkowska, "Listy muzyków Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662˗1728) do Giovanniego Antonia Ricieriego" (2017)
Станіслав Матеуш Жевуський, Копія листування та політичних матеріалів 1721-1724 рр. (1721-1728, рукопис)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda bez szkody...", гербовник Станіслава Матеуша Жевуського, написаний 1721 року у Холмі (1726)
Andrzej Barszczewski, "Walna, Y Tryumfalna: Do Nieśmiertelney Chwały, y Sławy; Droga. Herbowną, Jasnie Wielmoznego Iegomosci Pana, Stanisława Mateusza; Na Rozdole y Roiowcach, Rzewuskiego Woiewody Bełzkiego, Hetmana Wielkiego Koronnego: Krzywdą", некролог Станіслава Матеуша Жевуського (1730)
Karol Piotr Sawicki, "Krzywda po wzgardzonym dla Boga świecie...", гербовник Анни Людвіки Жевуської (1730)
Jan Damascen Kaliński, "Majestas Clavarum Confoederata...", панегірик до весілля Маріанни Жевуської та Станіслава Потоцького (1712)
Jan Damascen Kaliński, "Złote Pole Polney Klawy...", панегірик до весілля Маріанни Жевуської та Станіслава Потоцького (1712)
Samuel Brodowski, "Żywoty hetmanów Królestwa Polskiego i wielkiego Księstwa Litewskiego" (1850)
Jadwiga Rzewuska під псевдонімом Ludwik-Piotr Leliwa, "Wielka rodzina w wielkim narodzie" (1879)
Julian Bartoszewicz, "Pogląd na stosunki Polski z Turcyą i Tatarami, na dzieje Tatarów w Polsce osiadłych, na przywileje tu im nadane, jako też wspomnienia o znakomitych Tatarach polskich" (1860)
Ananiasz Zajączkowski, Jan Reychman, "Zarys dyplomatyki osmańsko-tureckiej" (1955)
Andrzej Link-Lenczowski, "Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728)", "Polski Słownik Biograficzny" T. XXXIV/1 (1992)
Andrzej Link-Lenczowski, "Stanisław Władysław Potocki h. Pilawa", "Polski Słownik Biograficzny"
Julian Błeszczyński, "Spis senatorów i dygnitarzy koronnych (świeckich) z XVIII wieku" (1862)
Henryk Palkij, "Troski ojca wysyłającego synów po edukację za granicę w świetle korespondencji Stanisława M. Rzewuskiego, wojewody podlaskiego, z lat 1720-1727" (2019)
Ілько Борщак, "Великий мазепинець Григор Орлик" (1972)
"Dwanaście listów hetmana Jvana Mazepy do Stanislawa Mateusza Rzewuskiego", Czas Dodatek Miesięczny. R.1, T.1, z.3 (1856)
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
Hanna Osiecka-Samsonowicz, "Magia życia i śmierci w pogrzebowym Teatrum w Rzeczypospolitej w XVIII wieku", "Oświecenie nieoświecone. Człowiek, natura i magia" (2018)
Hanna Osiecka-Samsonowicz, "Z wielką pompą do nieba" – pogrzebowe "teatrum" w Rzeczypospolitej w XVIII wieku", Rocznik Historii Sztuki 44 (2019)
Janusz Łosowski, "Sprzedaż Łęcznej i okolicznych wsi przez strażnika litewskiego Stanisława Potockiego hetmanowi polnemu koronnemu Stanisławowi Mateuszowi Rzewuskiemu w roku 1725" (2019)
Bożena Popiołek, "Patrons and clients. The specificity of female clientelism in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the turn of the seventeenth century" (2015)
Bożena Popiołek, "Najniższy podnóżek. Relacje klientalne w epoce późnego baroku" (2017)
Bożena Popiołek, "Korespondencja Elżbiety Lubomirskiej Sieniawskiej, kasztelanowej krakowskiej", Tom 3 (2020)
Bożena Popiołek, "Śluby, pogrzeby, ingresy urzędnicze – ceremonie w życiu Lwowa" (1999)
Bożena Popiołek, "Kobiecy świat w czasach Augusta II: studia nad mentalnością kobiet z kręgów szlacheckich" (2003)
Stanisław Tylus, "Krasiccy i Ledóchowscy na Wołyniu: materiały genealogiczne na podstawie metryk" (2001)
Sadok Barącz, "Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu" (1789)
Ewa Leśniewska, "Rzewuscy herbu Krzywda. Zawiłe dzieje władania majętnością łęczyńską", "Merkuriusz Łęczyński" №7 (1994)
"Relacja z pogrzebu Stanisława Mateusza Rzewuskiego wojewody bełskiego hetmana wielkiego koronnego odprawionego 17 lipca 1730 roku we Lwowie", опис церемонії поховання Станіслава Матеуша Жевуського (1730)
Ewa Leśniewska (Wstęp i opracowanie), "Relacja z pogrzebu Stanisława Mateusza Rzewuskiego Wojewody Bełskiego, Hetmana Wielkiego Koronnego, odprawionego 17 lipca 1730 roku we Lwowie", "Źródła do dziejów Łęcznej" №6 (2000)
Андрій Фелонюк, "Магнатська власність у Львові XVIII століття (на прикладі роду Жевуських)", "Silva rerum" (2007)
List Stanisława Rzewuskiego do marszałka trybunalskiego (1726)
Jerzy Sewer Dunin-Borkowski, "Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich" (1914)
Jan Damascen Kaliński, "Zodiacus caeli Sarmatici in palmari solea Soli Eucharistico mvsarvm officio exporrectus: lumen avitae gloriae, virtutis et honoris, Stanislao Matthaeo in Rozdoł et Rejowiec Rzewuski, Palatino Podlachiae, Duci Campi Regni Capitaneo Chełmensi, Lubomlensi, Drohowicensi, etc refundens, sev lyricorum libri IV et epodon liber unus", панегірик до Станіслава Матеуша Жевуського (1715)
Seweryn Uruski, "Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 15, Przanowski-Rzyszko" (1931)
"Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI-XVIIІ веке (1498-1795)" Ч6, Т1 (1876)
Jan K. Ostrowski, Jerzy T. Petrus, "Podhorce. Dzieje wnętrz pałacowych i galerii obrazów" (2001)
Dorota Wereda "Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku" (2013)
Małgorzata Borkowska "Zakonnice pominięte w tablicach genealogicznych Dworzaczka" (2002)
Sadok Barącz "Pamiętnik dziejów polskich: z aktów urzędowych lwowskich i z rękopisów" (1855)
Anna Markiewicz "„Miednica auszpurska” i „skrzynia ze strojami operycznemi”. Inwentarz lwowskiej kamienicy Stanisława Mateusza Rzewuskiego z 1728 roku" (2023)
"Записки Михаила Чайковского (Мехмед-Садык-паши)", "Кіевская старина" Т. XXXII-XXXIX (1891-1892), "Русская старина" I (1896) - IV (1897)
Bożena Popiołek, "Patrons and clients. The specificity of female clientelism in the Polish-Lithuanian Commonwealth at the turn of the seventeenth century" (2015)
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T 19 (2011)
Jolanta Gwioździk "Kultura pisma i książki w żeńskich klasztorach dawnej. Rzeczypospolitej XVI-XVIII wieku" (2015)
Jolanta Gwioździk "Biblioteka panien benedyktynek lacinskich we Lwowie (XVI-XVIII wiek)" (2001)
Анна Людвіка Жевуська "Ziarno wibrane Rużnego Nabozenstwa z Xiążek y Autoruw ruznych akty y Modlitwy. Rozmaite y doswiadczone ku pożytkowi Ludzkiemu y Wiekszey czci y Chwale Boskiey niechay będzie", MB 68, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Каталог рукописів монастиря бенедиктинок у Львові
"Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego" T 16 (2008)
"Katalog Zabytków Sztuki w Polsce" T 8: woj. lubelskie, z 5: pow. chełmski (1968)
Kasper Niesiecki "Korona Polska Przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Rycerstwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego" T3 (1740)
Anna Markiewicz "Instrukcja hetmana Stanisława Jabłonowskiego do synów Jana Stanisława i Aleksandra Jana z 1682 r.", "Społeczeństwo a rodzina. Społeczeństwo Staropolskie. Seria Nowa", T3 (2011)
"Informacya JM Panu Stanisławowi Rzewuskiemu starościcowi chełmskiemu, jadącemu do cudzych krajów, od JM Pana Jabłonowskiego, hetmana wielkiego koronnego", "Tygodnik Ilustrowany" T9, nr 232 (1864)
Сайт родини Ледуховських https://ledochowski.eu/index.html
Атрибуція в рамках проєкту
Teodor Żychliński "Złota księga szlachty polskiéj" R1 (1879)
Bożena Popiołek "Lwów w czasach Augusta II" (2002)
Joanna Dziubkowa "Vanitas. Portret trumienny na tle sarmackich obyczajów pogrzebowych" (1997)
Maksymilian Ryłło "Koronacja cudownego obrazu Najświętszej Maryi Panny w Chełmskiej katedrze obrządku greckiego odprawiona roku 1765" (1780) Muzeum Narodowe w Warszawie, XVIII 4 SD 7015
Archiwum Warszawskie Radziwiłłów , Листи Терези Кароліни Жевуської княгині Радзивілл (1761-1777) - фрагменти

Процесія під час урочистостей з нагоди коронації ікони Богородиці Холмської, Теодор Раковецький 1780

Домініканський монастир у Підкамені, Мацей Стенчинський 1846

Page updated

Google Sites

Report abuse