Юзеф Жевуський, з Роздолу, ЛГМ

Юзеф Жевуський

(до 1676-1718)

Староста вільховецький, а після смерті брата Мауриція Жевуського і черніївський, стольник мельницький, володів частиною Роздільського ключа, селом Ориня біля Кам'янця тощо. Брав участь у воєнних діях часів короля Яна III Собеського, побіжно згадується у щоденнику королівського секретаря Казимира Сарнецького [2].

20 червня 1705 року у Рудні одружився з Маріанною Ангелою з Виговських гербу Абданк (бл.1690-після 1722), посагом якої було село Волиця. Наречена була онука українського гетьмана Івана Виговського, донька Остапа (Євстахія) на Руді Виговського дідича Любомля і Бару та його другої дружини Терези Урсули з Завадських [3]. Подружжя Жевуських мало доньку Маріанну (1707 р.н.) [4], яка ймовірно померла в дитинстві.

Вінцент Жевуський (1715-1747)

Єдиний син Юзефа Жевуського, Вінцент Матеуш (Вікентій Матвій) рано втратив батька і потрапив під опіку дядька Станіслава Матеуша Жевуського, який займався його вихованням, а помираючи у 1728 році передоручив піклуватися про його освіту своїм синам [5]. Так Вінцент Жевуський підлітком перейшов під опіку двоюрідних братів, ще й самих молодих людей. Вони підтримували родинні стосунки впродовж всього життя, зокрема, як свідчать акти з Роздільського архіву, разом займалися майновими справами [3].

По батьку Вінцент перейняв уряд старости вільховецького із резиденцією у Вільховці. Вільховецьке староство було відоме як промисловий центр з виробництва скла і включало села Ставчани, Гута Нова і Стара, Глембівка, Санатівка і Матірське. Тут, у своїй резиденції, Вінцент Жевуський і помер, не одруженим, бездітним і "не маючи маєтності, набутої власною працею, а лише ту, що походила від предків" [3]. Своє майно заповів монастирям, найбільшу суму 30 000 злотих — кармелітам у Роздолі, де його тіло мало бути покладене "до могили моїх предків" [6]. Решту майна і маєтки у Ворошилівці, Витаві (приєднана до міста Гнівань), Вінниці, Коломиї, Луці та інші "шляхом компромісу" поділили двоюрідні брати Жевуські: Северин Юзеф, Вацлав Петро і Михайло Юзеф, на частку кожного припало по 10 312 злотих [3].

Ймовірно, Вінцент Жевуський [13], з Підгорецького замку, @Музей Тарнова

Маріанна Ангела з Виговських після смерті першого чоловіка того ж 1718 року вийшла вдруге за Миколая Михайла Курдвановського гербу Півкозич (бл.1690-1746) каштеляна галицького, старосту баранівського. Маєток Курдвановських знаходився у селі Баранів (нині Грантіне), володіли також містечком Горожанка з селами Дрищів, Бишів, Товстобаби, Кінчаки. У цьому шлюбі Маріана Ангела народила доньку Барбару (1720-?), дружину Вінцента Красицького, сина Елеонори Анни з Жевуських; і сина Мауриція Юзефа Курдвановського (1722-1771) старосту баранівського, який у шлюбі з Гумбеліною з Потоцьких (1720-1784) мав трьох доньок і одного сина Пляцида Яна Курдвановського (1746-1824) кухмістра великого коронного, який, в свою чергу, лишив багато нащадків [7].

Свідоцтво про народження Вінцента Жевуського

"Усім і кожному, кого це стосується, привітання в ім'я господнє та готовність моїх послуг. На підставі справедливого прохання ясновельможного і шляхетного пана Вінцентія Жевуського старости вільховецького видаю вірогідне свідчення з метричної книги про його законне походження, зміст якого є такий. Року божого тисяча сімсот п’ятнадцятого, дня двадцятого місяця січня, я, Симон Іоанн Кульчинський, парох церкви в Руді [Rudni], охрестив немовля Вінцентія Матеуша, сина ясновельможного і шляхетного пана Юзефа Жевуського старости вільховецького та ясновельможної і шляхетної пані Ангели з Виговських, подружжя законного; з купелі святого хрещення його піднімали Матеуш Єднорог [?] і Катерина Ятковська з Кордоловських [?]. На підтвердження цього я, чинний парох церкви в Руді, власною рукою підписався і скріпив це печаткою. Дано в резиденції церкви в Руді року теперішнього 1743, дня 24 серпня. Михайло Іоанн Конвицький [?]" [3].

Юзеф Жевуський, з Роздолу, ЛГМ

Вінцент Жевуський, з Роздолу, ЛГМ

Олена Виговська зі Стеткевичів (?-1664), дружина Івана Виговського, Національний музей Кракова

Іван Виговський (бл.1608-1664) гетьман Війська Запорозького і Гетьманщини, воєвода київський, Гаврило Васько за мініатюрою з літопису Самійла Величка, НМІУ

Свідоцтво про народження Вінцента Матеуша Жевуського 20 січня 1715 року у селі Рудня, випис з метричної книги від 1743, ЦДІАЛ [3]

Джерела

Kasper Niesiecki "Korona Polska Przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Rycerstwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego" T3 (1740)
Kazimierz Sarnecki "Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego diariusz i relacje z lat 1691-1696" (1958)
Центральний історичний архів у Львові, Фонд 181, Опис 2 (Архів Жевуських-Лянцкоронських), Справи 363, 2000
geneteka.genealodzy.pl
Katarzyna Paduch, "Wizerunek staropolskiego magnata Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662–1728) w świetle jego zapisów testamentowych" (2021) [переклад]
Bożena Popiołek, "Woli mojej ostatniej testament ten: testamenty staropolskie jako źródło do historii mentalności XVII i XVIII wieku" (2009)
Teodor Żychliński "Złota księga szlachty polskiéj" R9 (1887)
Polski Słownik Biograficzny, "Michał Florian Rzewuski H. Krzywda", Miroslaw Nagielski
Kazimierz Pułaski, "Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki", T. 1 (1911)
Stanisław Kazimierz Kossakowski "Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich" T2 (1860)
Adam Boniecki "Herbarz polski" T13 (1909)
Jan Damascen Kaliński "Złote Pole Polney Klawy, Przy zwyćięskim bułácie, złotym effektem Senatorskich Rodziców P. Stanisława Mateusza na Rozdole y Rejowcu Rzewuskiego..." (1712) — фрагменти на сайті
Атрибуція в рамках проєкту

Page updated

Google Sites

Report abuse